№ 2-8568/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2010 року                                                                                                             місто Вінниця    

Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Сало Т.Б., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” про забезпечення позову, –

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Ленінського районного суду м. Вінниці знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ПАТ «ПриватБанк» звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Заявник також просить суд обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань, заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Вінницькій області видавати відповідачу паспорт/ проїзний документ та зобов’язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, вжити заходи щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/ проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань.

Суд, вивчивши матеріали заяви та дослідивши матеріали цивільної справи, беручи до уваги роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року ?ро практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ”  дійшов до переконання в тому, що заявником не зазначено та не надано доказів в обґрунтування необхідності забезпечення позову, оскільки на час подання заяви про забезпечення позову та на час її вирішення в суду відсутні відомості про майно та вартість майна, належного відповідачу, що в свою чергу позбавляє суд можливості вирішення питання щодо співмірності зазначеного заходу забезпечення із заявленими вимогами.

В порушення ст. 151 ЦПК України заявником не вказано достатні причини, не зазначено та не надано достатніх доказів в обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом обмеження відповідача у праві виїзду за межі України. Крім того, позивачем не зазначено на не надано доказів про можливість та наявність будь-якого наміру відповідача покинути територію України.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає недоцільним вживати заходи забезпечення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 151, 153, 209, 210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” про забезпечення позову – відмовити.  

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: