№1-220/10  

В И Р О К  

Іменем України  

смт. Кегичівка                                                                                                                                   9 грудня  2010 року  

  Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Криворотова С.В., при секретарі Дригайло С.М.., з участю сторін: прокурора Новікова Ю.О., потерпілого ОСОБА_1 та підсудного ОСОБА_2, розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу, за якою  

  ОСОБА_2, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Макіївка Донецької області, українець, громадянин України,  освіта неповна середня,  одружений, утриманців не має, не працює,  проживає АДРЕСА_1 в силу ст.89 КК України  не засуджений,  

-   обвинувачується за ч.3 ст. 185 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:  

6 листопада 2010 року приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом проникнення в склад ПГО ТОВ «Сади України», розташований в с. Калинівка Кегичівського району Харківської області, який орендує ОСОБА_1, умисно, таємно, із корисливих спонукань здійснив крадіжку трьох мішків соняшникового насіння, вагою 71кг, вартістю 4грн. 10коп. за 1 кг, чим заподіяв потерпілому збитки на суму 291,1грн.  

У судовому засіданні, у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України підсудний  винним себе визнав повністю, дати пояснення погодився і пояснив:  

6 листопада 2010 року випив дому горілки та пішов збирати дрова. Проходив біля складу АФ «Сади України», через вікно помітив соняшник. Відігнув решітку на вікні, зірвав дошку, та забрав три мішки соняшнику. Поклав їх на велосипед. По дорозі його зустрів працівник міліції ОСОБА_3 У вчиненому щиро розкаюється. Просить вибачення у потерпілого.  

  Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 6 листопада 2010 року до нього зателефонував ОСОБА_3 та повідомив  про крадіжку соняшника зі складу, який він орендує. Претензій до підсудного не має.  

У судовому засіданні досліджені:  

- довідки про вартість викраденого (а.с.12,13);  

- постанова про визнання приєднання до справи речових доказів – велосипеда марки «України», протокол огляду даного речового   доказу та розписка про отримання його на зберігання ОСОБА_4 (а.с.17,18,19);  

- постанова про визнання приєднання до справи речових доказів – соняшникового насіння  в трьох полімерних білих мішках, загальною вагою 71кг, протокол огляду даного речового доказу та розписка про отримання його на зберігання ОСОБА_1 (а.с.20,21,22);  

- вимога, копії вироків, згідно з якими ОСОБА_2 засуджений 21.07.1986 року Лозівським народним судом Харківської області за ст.17, ч.2 ст.229-6 КК України  до 2 років 6 місяців позбавлення волі; Кегичівським районним судом Харківської області: 08.08.1991 року за ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі, 09.09.1997 року  за ч.1 ст.81 КК України до 2 років позбавлення волі,  21.07.1999 року за ч.3 ст.81, ст.43 КК України  3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 28.11.2002 року (а.с.43, 45-46,47-48,49-50);  

- характеристика за місцем проживання підсудного, згідно з якою він характеризується посередньо (а.с.51);  

- довідки про те, що ОСОБА_2 на психіатричному обліку не перебуває, але перебуває на наркологічному з діагнозом синдром алкогольної залежності (а.с.54);  

- копія паспорта підсудного з підтвердженням анкетних даних (а.с.55-56).  

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.  

  Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним  дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудного і ніким не оспорюються. При цьому з”ясовано, що підсудний  та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.  

Заслухавши пояснення підсудного, потерпілого та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення  у судовому засіданні доведене повністю.  

Суд вважає доведеним, що підсудний умисно, таємно, із корисливих спонукань, шляхом проникнення  в приміщення, вчинив  крадіжку чужого майна, отже, його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.  

Призначаючи покарання у межах закону за скоєння  цього злочину, береться до уваги що він є тяжким, проте його негативні наслідки не є непоправними, оскільки працівники міліції повернули  соняшникове насіння. Суд враховує також особу підсудного, який характеризується посередньо, у вчиненому щиро розкаюється, попрохав вибачення у потерпілого. Зазначені відомості, що характеризують як обставини злочину, так і особу підсудного, його ставлення до скоєного, у сукупності свідчать про можливість його  виправлення без ізоляції від суспільства.  

Як обставина, що пом`якшує покарання, відповідно до п.1,2ч.1 ст.66 КК України, визнається щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.  

При таких умовах, суд  вбачає підстави для висновку про можливість застосування ст.75 КК, звільнивши підсудного від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання та контролю за його відбуванням, визнано доцільним покласти на підсудного обов`язки, які обмежують його права на зміну місця проживання або роботи, згідно з п.2 п.3 та п.4 ч.1 ст. 76 КК України.  

Суд визнає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.  

    Також визнається, що обрана на досудовому слідстві міра запобіжного заходу відповідає тяжкості злочину та особі  підсудного.  

Судових витрат  по справі немає, позов не заявлений.  

Вирішуючи питання про речові докази, якими визнано велосипед марки «України», що переданий на зберігання  ОСОБА_4, соняшникове насіння, загальною вагою 71кг, що передане на зберігання потерпілому ОСОБА_1, суд, на підставі п.5 ст. 81 КПК України, вважає правильним повернути їм у власність.  

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд  

  З А С У Д И В:  

  ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому  ч.3 ст.185 КК України, призначити йому покарання - чотири роки  позбавлення волі.  

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити його від  відбування  цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в два роки.  

Згідно з п.п.2,3,4  ч.1 ст.76 КК України, покласти на засудженого обов`язки  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції,  повідомляти їх про зміну свого місця проживання або роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. Умовою звільнення від відбування призначеного покарання є не вчинення протягом іспитового строку нового злочину і виконання покладених обов'язків.  

Міру запобіжного заходу, до набрання вироком чинності, залишити попередню у вигляді підписки про невиїзд.  

Речові докази по справі – велосипед марки «Україна, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4, соняшникове насіння, загальною вагою 71 кг, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_1, повернути їм у володіння як власникам.  

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.  

  Головуючий                                                                                                                                           С.В.Криворотов