Справа № 2-7322/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21.12.2010 р.                                                                   Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого судді Овсюка Є.М.

при секретарі                       Олійник І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що вона перебуває в шлюбі з ОСОБА_2, який був зареєстрований 12 березня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області. З часу реєстрації шлюбу з відповідачем позивач не бачилася та жодних контактів не підтримувала. Від шлюбу дітей та спільного майна вони не мають. Відповідач з 20 серпня 2003 року відбуває міру кримінального покарання в Ладижинській виправній колонії №39 Вінницької області. Строк відбування покарання закінчується 03 листопада 2015 року. З липня 2009 року позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2, з яким бажає створити нову сім'ю і від якого вона завагітніла в жовтні 2009 року. 27 липня 2010 року у них народився хлопчик. Згідно довідки Ладижинської виправної колонії №39 у Вінницькій області від 19 лютого 2010 року ОСОБА_2 дійсно відбуває покарання строком на 13 років.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні до позовної заяви та просила суд позов задовольнити.

 Відповідач в судове засідання не з’явився, оскільки відбуває покарання в Ладижинській виправній колонії №39 Вінницької області. На запит суду відповідач надав пояснення, з яких вбачається, що він не заперечує проти розірвання шлюбу. Суд, вирішив розглянути справу у його відсутність в порядку ст. 76 ч. 6 ЦПК України.

 Суд, заслухавши пояснення позивача прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сімейне життя між сторонами не склалось, збереження сім'ї не можливе, поновлення стосунків сторони не бажають.

 Спору про поділ майна немає.  

 Суд вважає, що витрати про розірвання шлюбу слід покласти на позивача, звільнивши від них відповідача.

  Враховуючи наведено та керуючись ст. ст. 104 ч.2, 105 ч.3, 110 ч.1, 112 СК України та ст. ст. 60,88, 212-215, 218,219 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12.03.2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 33.

Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоїти дошлюбне прізвище Лаврова.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17 гривень держмита на користь держави, ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня його проголошення не була подана апеляційна скарга.

Суддя :