Справа №2-6842/10

РІШЕННЯ

ІМ»ЯМ                    УКРАЇНИ

7 грудня 2010р.                     Ленінський райсуд м. Вінниці

в складі: головуючого: Овсюка Є.М.

при секретарі Олійник І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконкому  Вінницької міської ради, Ш особи  - служби у справах дітей Вінницької міської ради про визнання  рішення органу приватизації недійсним, визнання недійсним свідоцтва про  право власності на  житло,-

                    Встановив:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Вінницької міської ради Ш особи – служби у справах дітей Вінницької міської Ради про визнання рішення Вінницької міської Ради  від 25.02.1993 року про безоплатну передачу ОСОБА_2, ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 і свідоцтва про право власності, на житло, видане виконкомом  Вінницької міської ради від 25.02.1993 року на квартиру АДРЕСА_1 незаконними та скасування їх. Позов обґрунтовує тим, що на момент  зазначеної приватизації був малолітнім, проживав та був прописаний у зазначеній квартирі, але в порушення закону, Вінницька міська рада здійснила  приватизацію лише на 2-х мешканців даної квартири і тим порушила його права як неповнолітнього. При порушенні відносно нього вимог закону він дізнався на початку 2010року , а тому вважає, що не пропустив строк звернення до суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 і його представник

ОСОБА_4 підтримали позов обґрунтовуючи  його доказами викладеними в позовній заяві.

    Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала, вважаючи, що при приватизації квартири були порушенні інтереси неповнолітньої дитини.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і  пояснив, що приватизація квартири на 2 осіб була проведена за проханням його сина – ОСОБА_5 який вважав, що дана квартира належить  саме його батькам.

    Представник виконкому Вінницької міської Ради в судовому засіданні просив відхилити позов, як безпідставний, поскільки приватизація квартири проведена в повній відповідності з вимогами закону України « Про приватизацію державного житлового фонду».

    Представник служби у справах дітей Вінницької міської Ради Марценюк Л.Г. в заяві до суду  проти задоволення возову не заперечує.

    Заслухавши пояснення сторін, встановивши факти і відповідні  їм правовідносини суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову приймаючи до  уваги наступне.

    По справі встановлено, що сім»я ОСОБА_2 на час приватизації квартири в 1993 році складалась з 5 осіб, в т. числі позивача і  відповідачів і проживала  в АДРЕСА_1 яка складається з 3-х кімнат загальною площею 63,1 кв.м.

    5 січня 1993 року за підписом  повнолітніх членів сім»ї до виконкому Вінницької міської ради була подана заява про передачу даної квартири у приватну власність і одночасно повнолітні мешканці цієї квартири ОСОБА_5  – син ОСОБА_2 і ОСОБА_3  звернулись до Голови виконкому Вінницької міської Ради з заявою про  виключення їх разом з неповнолітнім сином – позивачем по справі ОСОБА_1, якому  на той час виповнилось 5 років з числа осіб, яким передається у власність квартира і просили приватизувати квартиру лише на 2 осіб – ОСОБА_2 і ОСОБА_3

    Це прохання було задоволене і  рішенням виконкому Вінницької міської ради від 25.02.1993 року №106 дозволено житловим органам приватизувати зазначену квартиру на 2 осіб і відповідно до зазначеного рішення видано свідоцтво про  право власності на житло -  квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 і ОСОБА_3

    Позивач вважає, що при  приватизації квартири порушено його право на безоплатне отримання житла і що його батьки відмовляючись від приватизації, в т. числі і від його імені  діяти всупереч вимогам закону і їх діями порушені права неповнолітньої дитини.

    Ці твердження позивача  не ґрунтуються на вимогах закону,  який діяв на час приватизації  квартири і не можуть бути підставою для задоволення позову.

    Відповідно до ст..5 п.4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від  19.06.1992 року № 2482-ХП з  відповідними змінами право на приватизацію квартири /будинків/ державного житлового фонду  з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах /будинках/ або  перебувають на обліку потребуючих поліпшення  житлових умов до введення в дію цього закону. Ст.7 зазначеного закону встановлено право громадян , які не виявили бажання приватизувати займане ними житло – збереження порядку одержання і  користування житлом на умовах найму.  Батьки позивача скористались зазначеним правом, а тому в діях виконкому Вінницької міської Ради при приватизації квартири на 2 осіб порушень немає.

    Відповідно до ст..60   КпШС Української РСР  який діяв на час приватизації даної квартири – захист  прав та інтересів  неповнолітніх дітей лежить на їх батьках, які діють без особливих на те повноважень, тобто являються  природними опікунами і піклувальниками своїх неповнолітніх дітей.

    Ст.14 ЦК України в редакції 1963 року  передбачено, що за неповнолітніх, які не досягли п’ятнадцяти років, угоди укладають  від їх і лише батьки /усиновлювачі/ або опікуни.

    З цих позицій  норм закону, який діяв на час приватизації спірної квартири відмова батьків позивача, в т. числі і з врахуванням неповнолітнього сина від  приватизації є законною і не може бути  розцінена як  порушення прав неповнолітньої дитини, поскільки батьки діяли в межах своїх прав.

    Крім того, суд враховує, що з часу приватизації квартири пройшло 17 років, повнолітнім позивач став 4 липня 2006 року а його  звернення до суду датується 7.09.2010року, що перевищує  встановлений законним  загальним строк позовних давності. З заявою про поновлення строку позовної давності позивач до суду не звертався. Оскільки приватизація даної квартири  проведена у відповідності з вимогами  закону України « Про приватизацію державного фонду» із  врахуванням волі мешкаючи в квартирі повнолітніх осіб – відсутні підстави для скасування  свідоцтва про право власності на житло, видана 25.02.1993року на ім»я ОСОБА_2 і ОСОБА_3

    Враховуючи наведене, керуючись ст..60 КпШС України, ст..14 ЦК України / в редакції 1963 р./ Законом України « Про приватизацію  державного житлового фонду» від 19.06. 1992 р. № 2482-ХП, ст.ст. 5,8,57-61, 212-215,218 ЦПК України,-

                ВИРІШИВ:

    В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавчого комітету Вінницької міської Ради,

Ш- особи без самостійних вимог – служби у справах дітей  Вінницької міської ради про визнання рішення органу приватизації недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло – відмовити.

    Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя:/підпис/

Копія вірна.

Суддя:

Секр.