Справа № 1-166/2010 р.

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 р.     Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого- судді       Литвина В.М..

за участю секретаря с/з - Комендант Л.В.      

               прокурора- Пампущенка В.В.

                адвоката – ОСОБА_2

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду   м. Каневі Черкаської області справу про обвинувачення: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця,  громадянина   України, з середньою спеціальною освітою, працюючого рибалкою у ПП «Касіч», не одруженого, раніше не судимого,

                            в скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст. 152, ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудній ОСОБА_3 04.04.2010 року близько 05 години ранку перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до будинку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який розташований в АДРЕСА_1, де мав на меті зустрітися з її онукою ОСОБА_5, проте, виявивши, що останньої немає вдома, діючи умисно, застосувавши фізичне насильство, яка виразилося у тому, що штовхнув потерпілу декілька разів у плече, виказуючи погрози в її адресу, всупереч її волі, зґвалтував ОСОБА_4, яка відчувала страх перед погрозами та не могла чинити опір.

Крім того, він же 04.04.2010 року близько 05 години, перебуваючи в будинку ОСОБА_4, який розташований в АДРЕСА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в ході вчинення зґвалтування ОСОБА_4, діючи умисно, усвідомлюючи соціальну небезпеку своїх дій, спричинив потерпілій травму у вигляді розриву задньобокової стінки піхви справа, розриву задньої спайки, яка супроводжувалась загрозливим для життя тяжким шоковим станом та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 не визнав, мотивуючи тим, що  не бажав причинити останній тілесні ушкодження. За фактом зґвалтування ОСОБА_4 на початку судового слідства вину визнав частково та показав, що потерпіла сама запропонувала йому вступити з нею в статеві зносини. У послідуючому за даним фактом винним себе визнав повністю та підтвердив, що він зґвалтував потерпілу ОСОБА_4, вступивши з нею в статеві зносини проти її волі, тому що вона могла його злякатися. При скоєнні статевого акту крові на тілі потерпілої не бачив. Коли до будинку прийшла ОСОБА_4 він з нею поїхав в направленні с. Келеберда, де також вступив з нею в інтимні стосунки. В послідуючому підсудний ОСОБА_3 від своїх свідчень відмовився, зазначивши, що він не пам'ятає чи мав статевий зв'язок із потерпілою, а також відмовся давати суду свідчення.

Вина підсуднього ОСОБА_3 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується.

Дослідженими в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_4 (Т.1 а.с.85-87) про те, що в ніч на 04.04.2010 року вона була вдома по місцю проживання в АДРЕСА_1, разом із правнучкою, якій 3 (три) роки. ОСОБА_6 в цей час дома не було. Після 02.00 години у вікно будинку став стукати чоловік і вимагав, щоб вийшла внучка ОСОБА_6. Вона повідомила, що ОСОБА_6 немає вдома, через деякий час цей чоловік знову стукав по вікнах, вимагав, шоб вийшла ОСОБА_6. Він наполягав, що хоче перевірити чи є ОСОБА_6 вдома. Вона впустила його до будинку. Незнайомий пройшов з нею на кухню, де близько 40 хв. розповідав яка погана в неї онучка. Після цього запропонував їй вступити в інтимні стосунки. Вона відмовилася, однак незнайомий їй погрожував та штовхнув в плече. Він був в нетверезому стані, вона є людиною похилого віку. Вона зрозуміла, що їй загрожувала небезпека, втекти не могла, тому що в будинку знаходилася малолітня дитина. Під впливом цих обставин змушена була погодитися на статеві стосунки. Коли чоловік скоював статевий акт у неї відкрилася кровотеча, але на це він не зважав. Ґвалтувати її припинив коли до будинку почала заходити ОСОБА_6. Він разом з ОСОБА_6 вийшов з будинку. Коли ОСОБА_6 повернулася, то помітила кровотечу. Вона розповіла їй що сталося після чого ОСОБА_6 викликала швидку допомогу та повідомила, про що злочин скоїв ОСОБА_3

Показами свідка ОСОБА_5 про те, що вона в ніч з 03.04 на 04.04.2010 року була в барі, що знаходиться в АДРЕСА_1. В барі вона бачила ОСОБА_3, який вживав спиртні напої і він запропонував зустрітися з ним. Біля 01.00 години вона вийшла з бару із ОСОБА_7, з яким мала інтимні стосунки, після чого вона пішла до себе додому. Вона проживає із бабою ОСОБА_4 Коли підійшла до будинку то побачила, що біля будинку стоїть автомобіль ВАЗ-2121 зеленого кольору. В будинку горіло світло, що її здивувало. Вона постукала в вікно, де побачила бабу з дитиною, яка їй показувала, щоб вона відійшла від будинку. Не зрозумівши чого її баба жене з дому, вона вирішила зайти до будинку. Як тільки намагалася зайти до будинку, то ОСОБА_3 схопив її за волосся та повів до автомобіля, висловив притензії стосовно того, де вона була дві години. Вони сіли в автомобіль та поїхали в сторону с. Келеберда, де мали інтимні стосунки. Вона бачила кров на нозі у ОСОБА_3 розповів, що мав інтимні стосунки також з її бабаю, після чого відвіз її додому. Коли вона зайшла до будинку, то побачила на підлозі кров, яка також була у відрі, яке стояло на підлозі. Баба їй розповіла, що її зґвалтував чоловік, який вийшов до неї з будинку, тому вона показувала їй, щоб вона не заходила до будинку тому, що боялася за неї. У баби була велика кровотеча її було дуже зле. Вона повідомила, що ґвалтівником був ОСОБА_3 Після цього вона викликала швидку допомогу, у лікарні бабі зробили операцію.

Показами свідока ОСОБА_8 про те, що в ніч з 03.04 -04.04.2010 років був з ОСОБА_3 в барі, що знаходиться в с. Ліпляве Канівського району. ОСОБА_3 вживав алкогольні напої. Близько 02.00 год. ночі він пішов додому та ліг спати. Близько 06 год. 30 хв. до нього прийшов ОСОБА_3 попросив у нього одяг. Він дав йому свої джинси, куртку та туфлі, щоб переодягтися. ОСОБА_3, переодівшись, свій одяг залишив у нього вдома.

Показами свідока ОСОБА_9 про те, що він працює лікарем генікологом Канівської ЦРЛ 04.04.10 року вранці він оглянув хвору ОСОБА_4С, яка мала травму статевих огранів: розрив задньобокової стінки піхви справа, розриву задньої спайки. Стан потерпілої був тяжкий, тому що  потерпіла  втратила багато  крові.  Мала низький тиск.  Шоковий  стан  потерпілої, пов'язаний   із   низьким   тиском крові.   Потерпілій   була   проведена  операція,   після   чого  її  стан покращився.

Згідно протоколу огляду з місця події Т.1 (а.с.17) у будинку ОСОБА_4 виявлено та вилучено простінь, простирадло зі слідами бурого кольору, які приєднанні до матеріалів справи в якості речових доказів Т.1 (а.с.134-139).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 91 від 30.04.2010 року, в слідах на простирадлі (з ліжка)  знайдена кров людини. Походження крові від потерпілої ОСОБА_4 не виключається Т.1(а.с. 176-180).

Згідно висновку судово- імунологічної експертизи № 90 від 20.05.2010 року антигени виявлені в слідах крові людини без домі шків сперми на простирадлі (з крісла) могли походити за рахунок крові особи з групою крові Ав (ІІ) і Оав(І). Походження крові від потерпілої ОСОБА_4 не виключається. Т.1 (а.с. 160-163).

Згідно висновку судово-цитологічної експертизи № 68 від 07.06.2010 року виявлені в слідах на статевому члені гр.. ОСОБА_3 антигени А і Н, які можуть походити за рахунок клітин піхвового епітелію жінки з групою крові А (II) з ізогемаглютиніном анти-В з супутним антигеном Н ізосерологічної системи АВО, або за рахунок клітин піхвового епітелію жінок з групами крові А(ІІ) та 0(1). Походження від потерпілої ОСОБА_4 не виключається, домішка клітин піхвового епітелію гр. ОСОБА_5 не виключається. Т.1 (а.с. 231-233).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 99 м/д від 29.04.2010 року у ОСОБА_4 мала місце травма: розрив задньобокової стінки піхви справа, розрив задньої спайки, яка виникла від дії тупого предмету, яким міг бути напружений статевий член. Дана травма супроводжувалась загрозливим для життя тяжким шоковим станом та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.Т.1 (а.с. ' 89-190).

Згідно висновку психіатричної експертизи № 190 від 26.04.2010 року, на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій та на теперішній час ОСОБА_3 виявляв і виявляє ознаки вживання алкогольних напоїв зі шкідливими наслідками, що зважаючи на непсихотичний рівень розладів, збереженість емоційно-вольової сфери, інтелекту, пам'яті, критичних і прогностичних функцій, задовільний рівень соціальної адаптації - не позбавляло на вказаний період та не позбавляє на даний час його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.. 94 КК України, ОСОБА_3 не потребує Т.1 (а.с. 151-154).

При відтворенні обстановки та обставин подій ОСОБА_3 без будь-якого тиску добровільно розповів та показав учасникам слідчої дії про події, що мали місце 04.04.2010 року, а саме те як він, знаходячись у домоволодінні ОСОБА_4 в с. Ліпляве Канівського району, зґвалтував ОСОБА_4 Т 1 (а.с.88-96).

Даними протоколу явки з повинною від 04.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 зізнався у тому, що 04.04.2010 року, знаходячись у домоволодінні ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 застосовуючи фізичне насильство до ОСОБА_4С, а саме нанесення їй декількох поштовхів рукою в плече, зґвалтував потерпілу Т.1 (а.с.52-53).

Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_3 в частині невизнання ним своєї вини. В ході досудового та судового слідства підсудний неодноразово змінював свої покази, що свідчить про намагання уникнути ним кримінальної відповідальності за скоєне..

Так підсудній ОСОБА_3 в ході досудового слідства, будучи допитаним в якості обвинуваченого за участю захисника адвоката ОСОБА_10 не заперечував, що мав статеві стосунки з потерпілою ОСОБА_4С, а також не заперечував, що в ході цього він бачив кровотечу, яка відкрилася у потерпілої, при цьому ОСОБА_3 вказував, що статевий акт потерпіла з ним скоїла добровільно. Т.2 (а.с. 40-43).

На початковому етапі досудового слідства ОСОБА_3 підтвердив скоєння ним статевого акту із потерпілою, зазначивши при цьому, що це було зроблено проти волі потерпілої.   Скоєння   зґвалтування   потерпілої об'єктивно   підтверджується     показами  самої потерпілої, свідка ОСОБА_5 Обставини скоєння статевого акту з потерпілою підсудній також добровільно підтвердив при проведенні відтворення обстановки і обставин події злочину.

Вході зґвалтування потерпілої останній були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, пов'язані з масовою крововтратою. Кровотеча у потерпілої не оспарювалась самим підсудним в ході досудового слідства, підтверджена показами свідка ОСОБА_5, заключеннями зазначених експертиз. Крім того, з метою уникнення відповідальності підсудній поміняв одяг, в якому одягнутий був на момент злочину.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті їх всестороннього, повного і об'єктивного розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доказане.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч.І ст. 152 КК України, як зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та погрозами його застосування, та за ч.І ст. 121 КК України як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження , тобто умисного тілесного ушкодження , небезпечного для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість скоєнних злочинів та дані, що характеризують особу підсудного, який по місцю роботи та проживання характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий.

Обставин, що пом'якшують покарання суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку .

Враховуючи обставини справи особу підсудного, який скоїв злочин, один з яких відноситься до категорії тяжких, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі. Підстав для застосування ст. 75, ст. 69 КК України суд не вбачає.

          Міра запобіжного заходу підсуднього зміні не підлягає.

          В термін відбуття покарання підлягає врахуванню строку попереднього ув’язнення.

Судові витрати за проведення дактолоскопічної експертизи підлягають стягненню із підсудного ОСОБА_3.

    Речові докази: простінь, простирадло - знищенню;

                             диск із записом слідчих дій – залишині  при справі.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3   у вчинені злочинів, передбачених ч.І ст. 152. ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання: за ч. 1 ст. 152 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч.І ст. 121 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначення покарань остаточно визначити ОСОБА_3 до відбуття 6 (шість) років і 6 (шість) позбавлення волі.

Термін відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 04.04.2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.

Судові витрати за проведення дактолоскопічної експертизи в сумі 112 грн. 68 коп. стягнути із  засудженого ОСОБА_3 на рахунок: одержувача НДЕКЦ при ГУМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 31254272210063, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018.

    Речові докази: простінь, простирадло - знищити;

                             диск із записом слідчих дій - залишити при справі.

   Цивільний позов по справі не заявлено.

На вирок суду може бути подана апеляція учасниками процесу до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими на протязі вказаного строку з моменту вручення їм копії вироку.

                    Головуючий                                              Литвин В.М.