Справа № 2-а-1102/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого - судді – Лазаренко В.В.
при секретарі - Сітайло Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 22.10.2010 року звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування її пенсії у 2010 році та зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести перерахунок їй пенсії у 2010 р. у відповідності з вимогами ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.п. З п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний 2009 рік, що передує року перерахунку пенсії, та виплатити різницю в розмірі пенсії за 2010 р. Просить зобов’язати відповідача призначити їй пенсію відповідно до положень ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона перебуває на пенсії та продовжує працювати. Вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва з заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-ІУ та п/п. З п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Проте, позивачці була перерахована відповідачем пенсія з врахуванням показника середньої заробітної плати для призначення пенсій за 2007 рік -1197,91 грн. Незважаючи на те, що в 2010 року був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу у сумі 1650,43 грн., який має застосовуватись при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2009 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом, відповідач відмовився проводити перерахунок з врахуванням цього показника середньої заробітної плати за 2009 рік, хоча такий перерахунок явно обумовлений в п/п.З п.11. Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" і виплачує пенсію із застосуванням показника заробітної плати з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.
Відмову застосування при перерахунку пенсій в 2010 році показника середньої заробітної плати за 2009 рік, а не за 2007 рік, відповідач мотивував посиланням на спільний лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року, який не є нормативно-правовим актом і відповідно не зареєстрований в Мін'юсті та ніде офіційно не оприлюднений, що суперечить ст. 57 Конституції України та обмежує права позивачки як громадянина України.
Зі змісту частини четвертої ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» випливає, що для перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Адже, якщо при перерахунку пенсії береться заробітна плата відповідно до абзацу першого частини першої статті 40, то, відповідно, має застосовуватися і той показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії із заробітку відповідно до цієї ж частини першої статті 40 Закону, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Позивач вказує на те, що коригування заробітку шляхом множення коефіцієнта заробітку на показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, проводиться з метою осучаснення раніше отриманого заробітку, тобто приведення його до сьогоднішнього дня. Якщо для перерахунку пенсії подається заробітна плата за 2009 рік, то коригування цієї заробітної плати на показник середньої заробітної плати за 2007 рік втрачає позитивне соціальне значення. У такому випадку осучаснення заробітку не відбувається, а навпаки провадиться його штучне заниження.
Крім того, в п/п 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» тільки підтверджується застосування показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік.
Таким чином, позивач вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва свідомо порушує захищені Конституцією України права позивачки на перерахунок пенсії в 2010 році у встановленому законодавством порядку із застосуванням середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року в якому проводиться перерахунок пенсії.
Позивач також просить зобов’язати відповідача призначити їй пенсію у відповідності до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення».
В судове засідання позивач не з`явилася. Подала до суду заяву в якій просить розглядати справу у її відсутності.
Предстваник відповідача у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача та представника відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженому Постановою КМ України від 24.10.2007 № 1261 та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.
Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, І містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного фонду від 25.02.2008 року № 5-5.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання з інших джерел.
Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № І07-У1 були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-ри/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до частини 4 статті 42.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.
Судом встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачці була призначена пенсія за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням. Перебуваючи на пенсії, позивачка продовжує працювати, що підтверджується відповідним записом у її трудовій книжці. У зв'язку з тим, що вона є працюючим пенсіонером та після попереднього перерахунку пенсії має більше 24 місяців страхового стажу, то має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, що передбачено ст. 42 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка звернулась до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-ІУ та п/п. З п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Однак відповідач, визнаючи право позивачки на перерахунок пенсії в 2010 р. з врахуванням стажу та заробітку, при цьому використовує для перерахунку показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2007 рік - в сумі 1197,91 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».
У відповідності до п.4 ст. 4 ЦК України постанови Кабінету Міністрів України є актами цивільного законодавства. До повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 116 Конституції України, зокрема, належить забезпечення проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. - Порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений пп. З п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме: « у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону ( 1058-15 ), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону ( 1058-15 ) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону ( 1058-15 )».
В 2010 році діє Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, затверджений Постановою (г0146-08) Пенсійного фонду від 01.02.2008 року № 4-4, за яким і обчислено показник середньої заробітної плати (доходу) за 2009 року – 1650,43 грн., що застосовується при обчисленні новопризначених пенсій у 2010 році у відповідності до п/п 2 п.11 Постанови КМ У № 530 від 28.05.2008 року.
Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва перерахунок пенсії позивачці у 2010 році був здійснений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік - 1197,91 грн., незважаючи на те, що в лютому 2010 року був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу, у розмірі 1650,43 грн., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2010 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В перерахунку пенсії з врахуванням цього показника середньої заробітної плати позивачці було відмовлено з посиланням на спільний лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року.
В п.1.4 Наказу Мін'юсту України від 12.04.2005 року № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів» зазначено, що нормативно-правовий акт це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на ( регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.
Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (п.7. Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року N 1261). Лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року був опублікований в газеті «Все про бухгалтерський облік» 01.06.2009 року, але ця публікація носила інформаційний, а не офіційний характер.
Виходячи з цього, вказаний лист, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, не є нормативно-правовим актом, не зареєстрований в Мін'юсті, як це передбачено Указом Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», та ніде офіційно не оприлюднений, що суперечить ст. 57 Конституції України.
Таким чином, спільний лист від 11.03.2009 року Мінпраці та Пенсійного фонду України незаконно змінює діючий порядок перерахунку пенсій та істотно обмежує право на перерахунок пенсії, оскільки, будучи службовою кореспонденцією, не може встановлювати нову правову норму щодо механізму перерахунку пенсій у 2010 році.
У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності з положеннями Конституції України зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони (ч.З ст. 22 Конституції), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами - здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст.19, ч. 1 ст. 68 Конституції вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.
Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсії у 2010 р. відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік - 1197,91 грн., немає під собою правового обґрунтування, не підкріплене посиланнями на норми чинного законодавства і є всього лише спробами незаконно звузити права працюючих пенсіонерів і в 2010 р. перераховувати пенсію в заниженому розмірі.
Подібні спроби відмічені і засуджені в Постанові Верховної Ради України № 1700-ІУ від 11.05.2004 року «Про сучасний стан пенсійного забезпечення і впровадження пенсійного страхування в Україні», за змістом п.2 якої вважається неприпустимим і таким, що суперечать Конституції України, невиконання законів у сфері пенсійного забезпечення та будь-які спроби звузити обсяг чи зміст існуючих прав пенсіонерів, які встановлені законодавчими актами.
Такої ж правової позиції дотримуються Уповноважений з прав людини Н. Карпачова, яка листом «Про усунення порушень прав громадян на перерахунок пенсії» від 30.04.2009 року звертала увагу Міністра праці та соціальної політики України на існуюче порушення.
Федерація профспілок України офіційним листом №04/01-16/630 від 26.03.2009 року до Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України вимагала відкликати їх спільний лист від 11.03.2009 року.
Голова Федерації профспілок України звернувся до Прем'єр-Міністра України листом від 30.04.2009 року з вимогою вжити вичерпних заходів до відкликання спільного листа Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року як такого, що порушує права працюючих пенсіонерів, та привести порядок перерахунку їх пенсій у відповідність з нормами чинного законодавства.
Своїм зверненням Федерація профспілок України до Міністерства юстиції України просила надати офіційне роз'яснення щодо правомірності дій Мінпраці та Пенсійного фонду України в частині проведення перерахунку пенсій відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік (1197,91 грн.) замість аналогічного показника за 2009 рік, як того вимагає стаття 40 зазначеного Закону.
У відповіді Міністерства юстиції України № 8613-0-26-09-21 від 17.07.2009 року повідомляється, що встановлення нових правових норм листами є порушенням законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у зв'язку з цим вони підлягають негайному відкликанню з місць застосування та скасуванню. Листом Міністерства юстиції України до Мінпраці та Пенсійного фонду України повторно зверталось з вимогою відкликати спільний лист від 11.03.2009 року з місць застосування та його скасування.
Відповідно до листів Пенсійного фонду України показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік становить - 1197,91 грн., за 2009 рік – 1650,43 грн.
Позиція відповідача, яка грунтується виключно на відсутності законодавчого регулювання питання щодо визначення заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, що з огляду на вищевказані норми закону є помилковою та такою, що не ґрунтується на вимогах закону.
Крім того, проведений управлінням перерахунок пенсії позивачці у 2010 р., виходячи із показників заробітної плати (доходу) в середньому одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсії та їх перерахунку з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії, відповідно до роз'яснень спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №120/0/18-09/039 та № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, тобто врахування показника заробітної плати для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., є безпідставним, як з огляду на недоведеність приписів зазначених листів вимогам Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачці пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2009 рік є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону, а тому позовні вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачці у 2010 року та виплатити недоплачені суми за вказаний період грунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Проте, суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов’язання відповідача призначити їй пенсію у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки пенсія позивачу призначена, проводяться її виплати. Повторне призначення пенсії позивачу не передбачено чинним законодавством.
Виходячи з правил ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка нею суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені нею судові витрати. Це витрати на правову допомогу в сумі 400 гривень та на оплату судового збору в сумі 3,40 гривень.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, ст.ст. 9-12, 69-71, 86, 94. 97'. 121, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за 2010 рік з порушенням вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправними.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести перерахунок ОСОБА_1 у 2010 році пенсії відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2009 рік та забезпечити виплату цих сум, за виключенням здійснених Управлінням пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва за 2010 рік таких виплат.
В задоволенні інших вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати не правову допомогу в сумі 400 гривень та витрати на оплату судового збору в сумі - 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва протягом тягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя