Справа № 2а-6657/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2010 року
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Чичирко В.А., розглянувши у скороченому провадженні в м.Овруч адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов’язання вчинення дій, -
в с т а н о в и в:
Позивач просить зобов’язати відповідача провести донарахування та виплату йому коштів, що передбачені ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закону), а саме за період з 01.06.2010 р. по 30.11.2010 р. за ст.39 – 10661 грн., ст.51 – 641,85 грн., починаючи з 01.12.2010 р. здійснювати перерахунок та виплати вказаних коштів, мотивуючи тим, що він є пенсіонером і проживає в АДРЕСА_1 За період перебування на пенсії йому виплачувалися компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення його прав. Розмір недовиплачених коштів становить вказані вище суми.
Позивачем ставиться питання про проведення перерахунку та виплатити йому коштів за ст.ст.39, 51 Закону за період з 01.06.2010 р. по 30.11.2010 р.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позов подано до суду в грудні 2010 року, тобто в межах строку звернення до суду.
Від відповідача заперечень не надійшло.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, потерпілим від аварії на ЧАЕС категорії 3 та проживає в АДРЕСА_1
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 р. АДРЕСА_1 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону передбачені слідуючи виплати:
- ст.39 - пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі: в зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати;
- ст.51 - особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
Зазначеними вище постановами № 836 від 26.07.1996 р. та № 530 від 28.05.2008 р. усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема:
- для підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.);
- для додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії III – 10% від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.04.2010 р. - 884 грн., 01.07.2010 р. – 888 грн., з 01.10.2010 р. – 907 грн.
Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови Кабінету Міністрів України № 987 від 20.06.2000 р., № 936 від 20.09.2005 р., та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 р., управління праці та соціального захист у населення не визначені розпорядниками коштів, що стосуються надбавки до пенсії.
В абз.2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 р. вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28, 30, 32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.
Відповідно до п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 987, видатки, пов’язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога), провадяться органами, які виплачують пенсію.
Вказана норма узгоджується зі ст.72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка відносить до джерел формування коштів Пенсійного фонду кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Зазначені кошти становлять бюджет Пенсійного фонду (ст.71 цього Закону), а тому підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення.
Крім того, згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п 2.1. Положення основними завданнями Управління є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, отже, є відповідачем у справах щодо виплати пенсій, доплат до них.
Висновки суду також підтверджуються і довідками відповідача про нарахування та виплату зазначених коштів останніми, а тому підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю підлягає нарахуванню управлінням Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області.
На підставі викладеного, розмір нарахованих відповідачами доплат не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про їх нарахування та виплату в розмірах, визначених Законом, підлягає частковому задоволенню за ст.39 Закону за період з 01.07.2010 р. по 30.11.2010 р., за ст.51 Закону за період з 01.06.2010 р. по 30.11.2010 р., оскільки доказів про нарахування та виплату коштів за ст.39 Закону за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. позивач не надав, хоча відповідно до ч.1. ст.71 КАС України це є його обов’язком.
Однак суд враховує, що розмір доплат і компенсацій повинен розраховуватися відповідачем, а не судом, а тому точну суму не донараховних коштів суд не визначає.
Рішення суду повинно бути законне і обґрунтоване.
Із змісту ст.ст.2, 6, 99 КАС України вбачається, що суд розглядає справи про захист прав, свобод чи інтересів осіб. Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Строк звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому вимога про зобов’язання відповідача проводити нарахування та виплату коштів в подальшому є передчасною і задоволенню не підлягає, оскільки законодавством не передбачено можливості оскарження дій, що не відбулися в часі.
Думка позивача, що нарахування коштів в подальшому буде також здійснюватися з порушенням вимог Закону є лише припущенням, а встановити наперед чи будуть порушені права особи неможливо у зв’язку із можливою зміною законодавства (внесенням змін в норми Закону, зупиненням дії вказаної норми, виключенням норм та інше), вчиненням дій відповідачем відповідно до Закону.
Позивач не надавав доказів про те, що в подальшому нарахування вищевказаних коштів буде проводитися з порушенням вимог Закону, а тому в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.
Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідач - п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8-11, 18, 71, 122, 160, 161, 162, 1832, 267 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, за період з 01.07.2010 р. по 30.11.2010 р. в розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», щомісячно, з урахуванням фактично виплачених сум, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. в розмірі, визначеному ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює 25 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається прожитковим мінімумом для непрацездатних осіб, встановленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», щомісячно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області виконати постанову негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд Житомирської області в Київський апеляційний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя