Справа № 2- а - 5123 / 2010 року
ПОСТАНОВА
і менем України
22 грудня 2010 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Бутенка В.М., при секретарі судового засідання Єрданалян Т.А., судового розпорядника Гребенюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі адміністративну справу № 2-а-5123/2010р. за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Білошапка Віталія Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення суб’єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -
в с т а н о в и в :
9 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, в якому зазначає, що інспектор ДПС взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області прапорщик міліції Білошапка В.В. виніс відносно нього незаконну постанову по справі про адміністративне правопорушення Серія АН № 770973 від 4 грудня 2010 року та наклав стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.
Просить визнати дії суб’єкту владних повноважень щодо притягнення його до адміністративної відповідальності незаконними і скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення Серія АН № 770973 від 4 грудня 2010 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягає на своїх вимогах, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач – інспектор ДПС взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Білошапка Віталій Васильович (далі по тексту – інспектор ДПС) або його представник у судове засідання не прибув без поважних причин, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідач не повідомив суд про причину неприбуття, не надав суду письмових пояснень або заперечень на позов.
У відповідності частини 4 статті 128 КАС України суд ухвалив розгляд справи не відкладати і справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесена перевірка, чи вчинені дії суб’єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської діяльності.
Відповідачем не надано суду доказів, чи складався ним на місці протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до статті 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 № 77 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за № 374/16390, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження по справі, та вручався під розписку позивачу, як це передбачено частиною 2 статті 254 цього Кодексу.
В протоколі про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_2 повинен був розписуватися, інспектором ДПС письмово повинно було повідомлено правопорушника щодо розгляду адміністративної справи.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою і п’ятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першої і другої статті 122, частинами першою і другою статті 123, статтею 125, частиною першою статті 126, частинами першою і другою статті 127, частинами третьою, восьмою і дев’ятою статті 131-1 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Згідно частини 1 статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в 15-денний строк з дня одержання органом (посадовою особою) правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення і інших матеріалів справи.
Згідно постанови Серія АН № 770973 по справі про адміністративне правопорушення від 4.12.2010 року інспектор ДПС на 671 км автошляху Київ-Харків-Довжанській розглянув матеріали про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 і встановив скоєння ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП., за те, що 4.12.2010 року, о 17 години 30 хвилин, на 671 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перетнув вузьку суцільну лінію розмітки, чим порушив вимоги пункту 34.1.1. дод.2 Правил дорожнього руху України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. (а.с. 7).
Згідно статті 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі переходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з’ясування всіх обставин справи. Обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечую проти адміністративного позову.
Згідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином для винесення постанови не було зібрано належних доказів, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем, хоча перепон для цього в працівників ІДПС не було. Сам відповідач - інспектор ДПС в судове засідання не з’явився, жодних заперечень на позов не надав, і не пояснив, яким чином було спростовано пояснення позивача стосовно того, що він не перетнув горизонтальну дорожню розмітку, слідством чого не порушував певний режим та порядок руху, про що він давав пояснення інспектору ДПС. Там же на місці, 4 грудня 2010 року, інспектором ДПС відносно нього була винесена постанова Серія АН № 770973 про притягнення його до адміністративної відповідальності начебто за порушення ним статті 122 частини 1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн..
Із постанови по справі про адміністративне правопорушення видно, що вона була складена відповідачем в той же день і час на місці зупинки автомобіля позивача.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений розгляд справи на місці правопорушення за частиною 1 статті 122 КУпАП.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач інспектор ДПС діяв поспішно при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_2, оскільки на місці вчинення правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення виноситься лише в випадках, зазначених в частині 1 статті 258 КУпАП, якою визначено перелік таких адміністративних правопорушень, серед яких відсутня частина 1 статті 122 КУпАП.
Відповідно до статті 257 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, а згідно частини 2 статті 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушника.
Відповідно наданих суду матеріалів – копії паспорту на ім’я ОСОБА_2, довіреності на транспортний засіб, посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – позивач зареєстрований і проживає в с. Копанки Ізюмського району Харківській області, транспортний засіб стоїть на обліку РЕВ МВ №3 ДАІ ГУМВС України в Харківській області (а.с. 4, 5, 6).
В даному випадку, відповідач повинен був направити протокол до відділу ДАІ по обслуговуванню м. Ізюму та Ізюмського району ГУ МВС України в Харківській області, а в разі коли посадова особа – відповідач по справі прийняв рішення розглянути справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення, відповідно до частини 1 статті 276 КУпАП, то він повинен був провести підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення у відповідності до статті 278 КУпАП та дотриматись порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно статті 279 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання тощо відповідно до частини 1 статі 256 КУпАП.
Вищевказані вимоги закону відповідачем порушені.
Суд вважає, що враховуючи поспішність дій посадової особи інспектора ДПС щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, вчиненого позивачем за відсутності інших доказів, не можна надати перевагу лише протоколу та постанові по справі про адміністративне правопорушення, складених посадовою особою, про винність позивача та відхилити при цьому покази правопорушника, який заперечує факт вчинення порушень правил дорожнього руху та надав суду відповідні докази.
Згідно пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, за вказаних обставин в діях водія ОСОБА_2 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, оскільки доказів його вини у вчиненні даного правопорушення посадова особа в постанові по справі про адміністративне правопорушення не довела, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо позивача підлягає закриттю відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП.
Суд дійшов до висновку, що постанова Серія АН № 770973 по справі про адміністративне правопорушення від 4 грудня 2010 року, винесена інспектором ДПС про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП і накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Адміністративний позов ОСОБА_2 подав до суду, у відповідності до штампу суду 9.12.2010 року – в межах строку звернення до суду за захистом своїх прав, свобод і інтересів.
Судові витрати, які поніс позивач в розмірі 3 грн. 40 коп., які документально підтверджені, суд залишає за позивачем (а.с. 1).
Керуючись статтями 10,11, 18, 71, 159, 160-163, 167, 171-2 КАС України, статтями 9, 122, 247, 257, 258, 276-279, 289, 293 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Білошапка Віталія Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення суб’єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову Серія АН № 770973 по справі про адміністративне правопорушення від 4 грудня 2010 року року, винесену інспектором ДПС взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Білошапка Віталієм Васильовичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП і накладення штрафу в сумі 255,00 грн. та справу відносно нього про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя –
Постанова складена в повному обсязі 23 грудня 2010 року.