Справа № 2-а-1744/10  

  П  О  С  Т  А  Н  О  В  А  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

             16 грудня 2010 року                                                                                      м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова   у складі:

головуючого судді -   Лігус С.М.

за участю секретаря  - Черніковій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова   про призначення , нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова призначити, нарахувати та виплатити позивачу недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за втрату здоров’я від ядерної шкоди з 2001 по 2007 рік та з 2009 року в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат виходячи з розміру заробітної плати на теперішній період  та стягнути з відповідача суму  та стягнути з відповідача недоотриману суму соціальних виплат за період з2001 по 2007 рік та з 2009 року, враховуючи індекс інфляції та 3% річних, що передбачено ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування  позовних вимог позивач  зазначив, що він відноситься до 1-ї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і є інвалідом 2-ї групи. Відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена виплата щорічної грошової допомоги в розмірі  п’яти  мінімальних заробітних плат.  .  

Позивач посилається Конституцію України, на ст..13 розділу 2 Закону України «Про використання ядерної енергетики та радіаційної безпеки» та Віденської Конвенції від 21.05.1963 року , якими не передбачено строків позовної давності.  

Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, в судове засідання не з’явилася, подала заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та подала письмові заперечення, в яких  зазначено, що відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законами України про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування лих видатків. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено щорічна допомога на оздоровлення. Законами України про Державний бюджет України надається право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Постановою КМ України від 12.07.05р№562.

Водночас, згідно із ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині9 в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України. Тобто, розмір щорічної допомоги на оздоровлення, згідно із діючим законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України, як і будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, відповідно до закону про Державний бюджет України і їх виплата здійснюється у межах видатків, які щороку затверджуються Верховною Радою України. Вказане цілком відповідає ст.95 Конституції України. Відповідач вважає, що управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради при здійсненні виплат діяло в межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством, та  бюджетних асигнувань.    

Позивачеві було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення з 2001 р. по 2005 р. – 26 гривень 70 копійок, з 2005 р. по 2010 р  - 120 грн.,    за 2010 рік -120 гривень.  

Крім того представник відповідача наполягала на застосуванні судом строку позовної давності при вирішенні спору.  

Суд,  дослідивши матеріали справи,  вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач по справі – ОСОБА_1., віднесений до 1-ї категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим  22.04.1995 року  Харківською обласною державною адміністрацією.

Згідно з випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії  МСЕЕ № 168445, виданої міжрайонної радіологічною медико соціальною експертною комісією №2, ОСОБА_1.з 14.05.1993 року безстроково є інвалідом другої групи. Хвороба  пов'язана з  аварією на ЧАЕС.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам 2-ї групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Позивачеві було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення з 2001 р. по 2005 р. – 26 гривень 70 копійок, з 2005 р. по 2010 р  - 120 грн.,    за 2010 рік -120 гривень.  (а.с. 16).

Відповідно до  ч.2 ст.95 Конституції України виключно законами України про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування лих видатків. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено щорічна допомога на оздоровлення. Законами України про Державний бюджет України надається право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Постановою КМ України від 12.07.05р №562.

Водночас, згідно із ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині9 в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України. Тобто, розмір щорічної допомоги на оздоровлення, згідно із діючим законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України, як і будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, відповідно до закону про Державний бюджет України і їх виплата здійснюється у межах видатків, які щороку затверджуються Верховною Радою України. Вказане цілком відповідає ст.95 Конституції України.

П.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було призупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, а саме - деякі частини ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. положення п. ЗО ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано неконституційним.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частини соціальних виплат було визнано неконституційним.  

Виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 -2010 роки  позивачеві була здійснена Управлінням праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова після  ухвалення Конституційним Судом України  даних  рішень, якими Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік та Закону України "Про Державний бюджет України  2010  рік не визнавалися неконстуційними.

Суд зазначає, що виплати щорічної допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право позивача на їх отримання та обов'язок Управління праці та соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 19, ч. З статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та   у  спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії-); безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність дій Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова щодо здійснення виплат щорічної допомоги на оздоровлення суд  застосовує законодавство, яке діяло на час їх вчинення, виходячи з наступного.

З 01.01.2009 року конкретні розміри щорічної допомоги на оздоровлення були встановлені певними нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".  

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, здійснивши у зазначений період виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2009 року  Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова не мало повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не діяли.

Відповідно до ст.99   Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов  може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом.   Пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умов.     Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради наполягає на застосуванні судом строку позовної давності, що складає шість місяців.  

Суд не находить підстав для поновлення строків звернення з позовом до суду. У зв'язку з тим,  що позивач пропустив строк звернення до суду, то його вимоги  в частині що до  призначення,  нарахування та виплати   недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за втрату здоров’я   з 2001 по 2007 рік суд залишає без задоволення.

Також, посилання позивача на  ч. І ст.76 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та на Віденську Конвенцію від 21.05.1963 року, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України  при вирішенні питання про його право на соціальні виплати є невірним, оскільки зазначені закони передбачають відшкодування шкоди, а відповідачем виплачується щорічна допомога на оздоровлення, що не є страховою виплатою чи відшкодуванням шкоди.

Виходячи з наведеного,  суд при ходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги   ОСОБА_1

Керуючись  ст.ст. ч. 2 ст. 19, 46, 64, 152 Конституції України, ч. 4 ст. 48, ч. 7 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи",  ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, ст.ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст. 163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

 ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м. Харкова,  про призначення, нарахування та виплату недоплачених сум одноразової допомоги на оздоровлення  за період з 2001 по  2007 роки та  з 2009 року – відмовити в повному обсязі.  

Судові витрати  віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі   апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.  

Суддя: