справа № 2-4610/10

           Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

  08 вересня 2010 року                                                                                            м. Харків  

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова  у складі:

головуючого судді     -    Лігус С.М.,

за участю секретаря  -     Чернікової О.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:  

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просив визнати діяльність  відповідача незаконною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова провести з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року перерахунок та виплату йому заборгованості з державної пенсії в мінімальному об'ємі у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно з законодавчо визначеного  розміру мінімальної пенсії за віком.  

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач всупереч діючому законодавству здійснює виплату основної та додаткової пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Він також неодноразово звертався до відповідача з заявами про перерахунок пенсії, але відповідач відмовив йому в перерахунку.

До суду позивач подав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в письмових запереченнях проти позову заперечував в повному обсязі, та зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Постановою КМУ від 03.01.2002р. № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету" встановлено, що розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії, передбаченої цим Законом проводиться, виходячи з розміру 19,91 грн. Але постановою КМУ №654 від 16.07 08 постанову №1 від 03.01.02 визнано нечинною , а з 28.05.08 р. набула чинності постанова КМУ №530 якою встановлено у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Також зазначають, що доводи позивача стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав і свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки  забезпечення проведення політики сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с. 3), а також є інвалідом 2-ї групи, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.2).

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, отримує пенсію як інвалід другої групи, оскільки інвалідність  настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З довідки управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова  вбачається, що позивачу нараховується та виплачується державна пенсія та додаткова пенсія у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Положення даних норм співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою КМУ від 30. 10.1997 року №523.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом абзацу третього ст. 1 вказаного Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд приходить до висновку, що визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.

Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенси за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначених до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VІ прожитковий мінімум становить з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.  

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсі в розмірах, які не відповідають Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та діючому законодавству.

Таким чином, позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та законними, а тому позов підлягає  задоволенню.  

 Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України   "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Також, Законом України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення  Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-  VІ  "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.

Отже, органи Пенсійного фонду України, здійснивши у зазначений період, виплату пенсії у розмірах, встановлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України.  

Таким чином, з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року органи Пенсійного фонду України не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону від 06.06.1996 р., оскільки протягом цього часу положення вказаного закону в зазначеній редакції не діяли.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р.  

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 49, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",   ст.ст. 60, 88, 212 ЦПК України  , суд, -

  в и р і ш и в:  

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії   - задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня винесення рішення

    Суддя –