Справа 2-3942-10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року м. Мар`їнка
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Клікунової А.С.,
при секретарі: Харьковій Л. М.,
за участю: представника позивачів: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду Мар’їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, -
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2009 року на адресу Мар’їнського районного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_3, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_5 аліменти на користь сина ОСОБА_4 у частці 40 % заробітку (доходу) щомісячно до досягнення ним двадцяти трьох років. 22 квітня 2010 року на адресу суду від ОСОБА_3 спрямовано уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач залишивши заявлені вимоги щодо встановлення аліментних зобов’язань ОСОБА_5 просить стягувати щомісячні платежі у вказаному розмірі починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 (досягнення ОСОБА_4 повноліття) та до досягнення ним двадцятитрирічного віку. Ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 22 квітня 2010 року до участі в справі в якості позивача залучено ОСОБА_4 Дана ухвала суду є обов’язковою для розгляду справи по суті, як така, що є на теперішній час чинною (будь-які заперечення на ухвалу в апеляційному порядку не розглядались). Ухвалою Мар’їнського районного суду Донецької області від 12 травня 2010 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 в порядку ст. 169 ЦПК України залишено без розгляду. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 9 серпня 2010 року ухвалу Мар’їнського районного суду Донецької області від 12 травня 2010 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Під час судового розгляду 28 жовтня 2010 року представником позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 надано уточнення раніше заявлених позовних вимог, зокрема позивачі просять стягнути з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 гривень щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 (досягнення повноліття) до досягнення двадцятитрирічного віку. Ухвалою суду від 28 жовтня 2010 року клопотання про зменшення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 прийнято, розгляд справи по суті проведено відповідно до вказаного уточнення позову.
ОСОБА_3, позивач по даній цивільній справі, та ОСОБА_5, перебували в зареєстрованому шлюбі. 19 березня 2004 року органом реєстрації актів цивільного стану шлюб між вказаними сторонами по справі розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Мар’їнського районного управління юстиції Донецької області. Від шлюбних відносин вказані сторони по справі мають сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідними записами про батьків в свідоцтві про народження серії НОМЕР_2. З часу розірвання шлюбних відносин ОСОБА_4, позивач по даній цивільній справі, мешкає спільно зі своєю матір’ю ОСОБА_3, при чому з відповідача ОСОБА_5 судовим рішенням стягнуто аліментні платежі на утримання, на той час, неповнолітнього сина. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 досяг повноліття, а тому обов’язки відповідача ОСОБА_5 щодо утримання своєї неповнолітньої дитини припинились.
На теперішній час ОСОБА_4 є студентом, - з 11 серпня 2009 року зарахований курсантом денної форми навчання за рахунок коштів державного бюджету Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішній справ ім. Е.О. Дідоренка. В зв’язку з зазначеним позивач ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги. Відповідач ОСОБА_5 працевлаштований, перебуває у трудових відносинах з філією «Катеринівська» товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс», обіймаючи посаду заступника директора по службі безпеки, крім того отримує пенсійні виплати, отже має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина на період його навчання. З метою отримання стабільних аліментних платежів, ОСОБА_3, діючи в інтересах свого повнолітнього сина, як один з батьків, що матеріально його підтримує, з причини істотного обмеження заробляння коштів для власного забезпечення у зв’язку з продовженням навчання, а також ОСОБА_4, потребуючий матеріальної підтримки з боку батька, змушені звернутися до суду для забезпечення інтересів, на теперішній час, ще фінансово не незалежного сина.
Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з’явились, надіслали на адресу суду заяви, в яких заявлені позовні вимоги підтримали, просять справу розглянути в їх відсутність.
Представник позивачів ОСОБА_1 (на підставі довіреностей від четвертого жовтня 2010 року) у судове засідання з’явилась, уточненні позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтримала, наполягала на їх задоволенні, надавши пояснення аналогічні викладеним позивачами в позовній заяві, зокрема зауважила наступне. Повнолітній ОСОБА_4 є курсантом університету внутрішніх справ, навчається за рахунок коштів державного бюджету при цьому його щомісячне грошове забезпечення складає 208,00 гривень, що підтверджується відповідними довідками. Здобуваючи освіту в м. Донецьку ОСОБА_4 потребував поліпшення житлових умов, а тому на сьогодні, будучи студентом другого курсу є наймачем житлової квартири, тому несе певні матеріальні затрати. Крім того, ОСОБА_4 несе щоденні грошові затрати, пов’язані з харчуванням, транспортуванням, побутовими потребами, та поточні затрати, зокрема, пошив спеціального одягу – форми. Після вступу ОСОБА_4 до навчального закладу його матір продовжує в добровільному порядку надавати фінансову підтримку синові, фактично виконуючи і обов’язок відповідача, по утриманню його сина. Представник позивачів зауважила, що відповідач ОСОБА_5 має можливість надавати грошову підтримку своєму синові, повинен в рівній мірі з матір’ю сина приймати участь у його утриманні, а тому з метою урахування психологічного аспекту ситуації, особистих мотивів, почуттів ОСОБА_4 на його особисті звернення до батька за допомогою, а також захисту майбутніх відносин між позивачами та відповідачам від більшого загострення, необхідно встановити чіткий обов’язок по сплаті аліментів у твердій грошовій сумі.
Представник відповідача ОСОБА_2 (на підставі довіреності від 5 листопада 2010 року) у судове засідання з’явився, за дорученням ОСОБА_5 висловив позицію останнього щодо заявлених позовних вимог, а саме невизнання позову в повному обсязі. ОСОБА_2 зауважив, що стаття 199 СК України встановлює певні умови для виникнення аліментних обов’язків батьків щодо утримання повнолітньої дитини, не зазначаючи такі, звертав увагу суду щодо відсутності у ОСОБА_4 потреби в фінансовій допомозі зі сторони батька. Так, представник відповідача ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_4 знаходиться на повному державному забезпеченні, а тому повинен отримувати стипендію, забезпечуватись харчуванням, спецодягом, житлом (має перебувати на казармовому положенні). Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_4 має власний транспортних засіб, що лише підтверджує відсутність його потреби в отриманні грошового утримання.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, належно з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_3, ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4, що вбачається з відповідних записів в свідоцтві про народження серії НОМЕР_2, видане Мар’їнським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис за № 1. Відповідач ОСОБА_5 мав аліментні зобов’язання щодо надання грошової допомоги ОСОБА_3 по утриманню їх спільного сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття. Датою народження ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому часом досягнення ним повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 є курсантом денної форми навчання Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (навчається за рахунок коштів держбюджету), що підтверджується довідками безпосередньо навчального закладу № 350 від 28 липня 2009 року, № 168 від 16 жовтня 2010 року. Предметом позову є стягнення певних аліментних платежів з відповідача ОСОБА_5 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, підставою позову є факт активної легітимізації позову – наявність у позивача суб’єктивного права на отримання допомоги зі сторони відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частині стягнення з ОСОБА_5 аліментних платежів суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають. Як вбачається з матеріалів справи позов було заявлено матір’ю повнолітнього сина ОСОБА_3 30 листопада 2009 року (тобто ще до досягнення сином повноліття). При розгляді справи забезпечено процесуальну співучасть повнолітнього ОСОБА_4, з визначенням його статусу як позивача.
Статтею 199 СК України закріплено обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Пленум Верховного суду України надав роз’яснення щодо підстав виникнення обов’язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв’язку з цим матеріальної допомоги; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У судовому засідання знайшли свою доведеність одночасне існування вищезазначених юридичних фактів.
По-перше, жодною стороною процесу не оспорюється факт походження повнолітнього ОСОБА_4 від ОСОБА_5 (кровне споріднення), та вбачається з беззаперечного письмово доказу по справі – свідоцтво про народження. По-друге, ОСОБА_4 досяг повноліття, але його вік є меншим ніж 23 роки, а саме на дату виготовлення повного тексту судового рішення йому виповнилось повних дев’ятнадцять років (відповідно до відомостей в свідоцтві про народження, особистих паспортних даних). По-третє, ОСОБА_4 з 11 серпня 2009 року та до теперішнього часу є студентом вищого навчального закладу третього рівні акредитації; форма навчання – денна. Вчетверте, враховуючи позицію представника відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності у ОСОБА_4 потреби у матеріальній допомозі у зв’язку з навчанням, така потреба встановлена судом. Так, ОСОБА_4 в зв’язку з продовженням після досягнення повноліття навчання має істотне обмеження заробляти кошти для власного забезпечення, а тому потребує матеріальної підтримки з боку батьків. З наданих суду письмових доказів вбачається, що ОСОБА_4: навчається за рахунок державних коштів, отримує щомісячне грошове утримання (на суму 208,00 гривень); винаймає житлове приміщення в місті розташування учбового закладу (м. Донецьку); несе фінансові затрати на придбання навчального обладнання, матеріалів, спецодягу (форми курсанта); несе побутові щоденні затрати: харчування, проїзд тощо. Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача щодо відсутності потреби ОСОБА_4 в отриманні від фінансової допомоги зі сторони батька з причини знаходження на повному державному забезпеченні (самостійні витрати на навчання позивач не несе), оскільки не знайшло своє підтвердження належними доказами, та базується виключно на припущеннях представника відповідача ОСОБА_2 та не відповідає реаліям сьогодення. Також суд відхиляє посилання представника відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності потреби ОСОБА_4 в матеріальній підтримці з причини належності останньому та праві особистої власності транспортного засобу. Так, дійсно, з довідки управління державної автоінспекції ВРЕР м. Мар’їнка при УДАІ ГУМВС в Донецькій області від 22 квітня 2010 року за ОСОБА_4 дійсно зареєстрований транспортний засіб. Разом з тим, суд зауважує, що законодавцем не визначено обмежень при встановлені обов’язку батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання в зв’язку з наявністю у останніх на праві власності об’єктів нерухомого мана. Крім того, у судовому засіданні з пояснень представника позивача ОСОБА_1 встановлено, що вказаний транспортний засіб є дарунком матері ОСОБА_4 – ОСОБА_3, а за загальним правилом, обов’язок по утриманню, наданні допомоги дітям покладено на кожного з батьків, матір і батька, рівною мірою. Вп’яте, ОСОБА_5 має реальну можливість надавити допомогу своєму повнолітньому сину ОСОБА_4: на теперішній час відповідач ОСОБА_5 працевлаштований (згідно довідки про доходи від ІНФОРМАЦІЯ_1 середньомісячний розмір заробітної плати дорівнює 2 340,94 гривень); перебуває на обліку в головному управлінні пенсійного фонду України в Донецькій області (згідно довідки від 25 грудня 2009 року отримує пенсію за вислугу років у таких розмірах за 2009 рік: січень – березень = 1 475,94 гривень; квітень – червень 2009 року = 1 483,44 гривень; липень – вересень = 1 490,14 гривень; жовтень – грудень = 1 504,34 гривень), а тому сукупний дохід дозволяє відповідачу надавати грошову підтримку синові в зв’язку з здобуттям ним освіти. Не дивлячись на те, що представником відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні надано заперечення по суті позовних вимог лише з причини відсутності потреби позивача ОСОБА_4 в отриманні допомоги зі сторони батька, суд вважає за потрібне надати оцінку зауважених в запереченнях ОСОБА_5 обставин щодо знаходженні на його утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Таке посилання відповідача не є підставою для відмови в позові, але безпосередньо підлягає врахуванню при визначенні судом розміру аліментних платежів, що підлягають присудженню до стягнення.
Враховуючи сукупність вказаних юридичних фактів, суд встановив наявність обов’язку відповідача ОСОБА_5 утримувати свого сина ОСОБА_4, 1991 року народження, який продовжує навчання після.
Визнаючи розмір аліментів на повнолітнього ОСОБА_4, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 , суд керується наступним.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. З урахуваннями зазначеної в статті 200 СК України відсильної норми, суд при визначені розміру аліментів на повнолітнього ОСОБА_4 враховує такі обставини: - стан здоров’я та матеріальне становище повнолітнього ОСОБА_4, - стан здоров’я й матеріальне становище ОСОБА_5, як платника аліментів, - наявність у ОСОБА_5 дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; - можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином; - інші обставини, що мають істотне значення.
Так з письмових доказів по справі, суд встановлює стан здоров’я позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_5 Так, з медичних довідок, висновків вбачається, що позивач ОСОБА_4 має досить не стабільний стан здоров’я, досить часто хворіє на простуди, протягом 2009 року часто звертався за медичною допомогою: перебував на лікуванні у терапевта з стрептодермією обличчя, перебував під наглядом терапевта в зв’язку з підвищеною температурою, кровотечею у зв’язку з високим кров’яним тиском; на теперішній час має діагноз: позолікарняна пневмонія у правій легені. Суд звертає увагу, що ОСОБА_4, будучи курсантом юридичного вищого навчального закладу, відноситься до категорії державних службовців, а тому отримує лікування за рахунок державних коштів, разом з тим, додаткові витрати пов’язані з оздоровленням, проведення протизагострювального лікування не входять до складу покриття за рахунок бюджетних коштів. Відомостей щодо хворобливого стану ОСОБА_5 не надано.
Матеріальне становище відповідача ОСОБА_5 суд визначає, виходячи з вартості приналежного йому майна, рівня його доходів, а також величини витрат, які здійснюються ним на утримання себе та членів своєї сім’ї . Так, постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 01 липня 2002 року № 869) затверджений перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, зокрема дохід відповідача: заробітна плата, пенсія (розміри зазначені вище) підлягають врахуванню при визначені розміру аліментів. Матеріальне становище позивача ОСОБА_4, який продовжує навчання, визначається судом з врахуванням отримання стипендії, вартості необхідності придбання навчального обладнання, спеціальної форми, проїзду, проживання за місцем розташування навчального закладу. Так, з матеріалів справи вбачається, що: - розмір грошового забезпечення курсанта дорівнює 208,00 гривень; - витрати на пошив спецодягу (форми) дорівнює майже 2 000,00 гривень (необхідність придбання форми може виникнути в майбутньому); - наявні витрати на зняття житлового приміщення.
Крім зазначеного, суд враховує наявність у ОСОБА_5 неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, котрий спільно з матір’ю ОСОБА_7 мешкають з відповідачем однією родиною, що підтверджується довідкою Катеринівської сільської ради № 567/02-25 від 14 грудня 2009 року. Матір дитини ОСОБА_7, працевлаштована, отримує стабільний дохід. Перебування відповідача ОСОБА_5 в сімейних стосунках з ОСОБА_7, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини безумовно враховується при призначені розміру аліментних платежів.
Також, суд звертає увагу на інші обставини, що мають істотне значення для стягнення з доходів відповідача аліментів. Так, з довідки Катеринівської сільської ради Мар’їнського району Донецької області від 14 грудня 2009 року вбачається, що відповідач ОСОБА_5 мешкає в домоволодінні з пічним опаленням, має пічне вогнище для приготування їжі. Суд враховує, що на придбання вугільного палива відповідачу необхідні грошові кошти, а тому він несе певні витрати.
В нормі статті 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в першу чергу у твердій грошові сумі. Суд зауважує, що чинним законодавством не передбачений конкретний розмір аліментів. Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку 701,00 гривня. Суд, з урахуванням того, що дохід відповідача ОСОБА_5 є стабільним, та зручності для позивача одержання аліментів у чітко визначеній грошовій сумі, приходить до висновку щодо стягнення аліментів з відповідача щомісячно у сумі 500,00 гривень, що найкращим чином захистить інтереси повнолітнього сина щодо потреби в матеріальних коштах в зв’язку з його навчання (є більшим ніж 30 % прожиткового мінімуму), та не призведе відповідача до скрутного матеріального становища.
Визнаючи час з якого мають бути присуджені аліменти , суд виходить з наступного. Згідно ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192, 194-197 СК України. Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Разом з тим, суд звертає увагу, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 в резолютивній частці уточнених позовних вимог визначено конкретну дату присудження стягнення, - час досягнення ОСОБА_4 повнолітнього віку – ІНФОРМАЦІЯ_1. На думку суду саме вказана дата має бути початком виникнення аліментних зобов’язань відповідача, як така що не суперечить положенням статей 191 та 199 СК України.
Згідно зі ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд додатково звертає увагу, що відповідно до положення статті 199 СК України право повнолітніх дітей на утримання невід’ємно пов’язане із навчанням, тому такі обставини як закінчення навчання, тимчасова перерва у навчанні, виключення з навчального закладу автоматично припиняють це право.
На підставі ст. 199, 200, 201 СК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітнього сина задовольнити повністю .
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на користь ОСОБА_4, 1991 року народження на утримання останнього у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п’ятсот) гривень 00 копійок з усіх видів доходу щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1, і до досягнення останнім двадцятитрирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов’язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар’їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис) А. С. Клікунова
Копія вірна:
Суддя