Справа 2-3410-10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року м. Мар`їнка
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Клікунової А.С.,
при секретарі: Харьковій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мар’їнка, Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2: в якості відшкодування матеріальної шкоди 95,00 гривень; в порядку відшкодування моральної шкоди 1 000,00 гривень; відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати по справі.
ОСОБА_1, позивач по даній справі, є власником домоволодіння АДРЕСА_1, та експлуатує вказане житлове приміщення згідно з призначенням, мешкаючи спільно зі своєю матір’ю ОСОБА_3. 11 червня 2010 року ОСОБА_2, відповідач по даній цивільній справі, здійснив побиття вікон домоволодіння ОСОБА_1 В результаті нанесеної шкоди, а саме пошкодження віконних рам, ОСОБА_1 був змушений придбати за особисті грошові кошти нове майно як облаштування житлового будинку. Крім того, протиправними діями ОСОБА_2 позивачу була завдана моральна шкода, що виразилась в душевних переживаннях пов’язаних зі зміною порядку життя та негативними наслідками пов’язаними з пошкодженням майна, розмір якої ОСОБА_1 оцінено на суму 1 000,00 гривень. Такі обставини змусили ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спосіб, передбачений п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити, розглянувши справу в його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, позовні вимоги визнав шляхом надіслання на адресу суду відповідної заяви щодо відсутності заперечень проти вимог ОСОБА_1, та заявленням клопотання розгляду справи без його участі.
Суд, вивчивши матеріали справи (паспортні дані позивача, договір дарування будинку, витяг про реєстрації права власності на нерухоме майно, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 червня 2010 року, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 8 квітня 2010 року, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 01 лютого 2010 року, розписка від 21 жовтня 2008 року, довідка Олександрівської селищної ради Мар’їнського району Донецької області), належно з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено наступне:
ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі договору дарування будинку від 13 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Мар’їнського районного нотаріального округу. Форма права власності ОСОБА_1 на житловий будинок є приватною, що вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Відповідно до довідки Олександрівської селищної ради Мар’їнського району Донецької області № 1418 від 07 липня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 мешкає за вищевказаною адресою спільно зі своєю матір’ю ОСОБА_3 З тексту позовної заяви, письмових доказів по справі (постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 8 квітня 2010 року, 24 червня 2010 року) встановлено що сторони по справі перебувають в родинних відносинах – є рідними братами. З постанов посадових осіб Мар’їнського РВ ГУМВС України в Донецькій області, постанов суддів Мар’їнського районного суду Донецької області встановлено факт неодноразових завдань ОСОБА_2 психологічного та морального насилля своїй матері за місцем мешкання останньої.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 суми матеріальної шкоди , суд зауважує наступне.
У ст. 1166 ЦК міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну та підстави її виникнення. Так для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: - наявність шкоди; - протиправна поведінка заподіювача шкоди; - причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; - вина. Так, шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого, що в свою чергу тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника. З матеріалів справи встановлено, що 11 червня 2010 року ОСОБА_2 пошкоджено вікна в житловому будинку ОСОБА_1 шляхом їх розбиття. Такі протиправні дії відповідача не оспорюються сторонами, та є доведеними на підставі відповідного запису в журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини №2615 від 13 червня 2010 року. Така протиправна поведінка ОСОБА_2 у формі скоєння дій, а саме порушення ним встановлених вимог правової норми статті 321 ЦК України, є підставою для встановлення відповідачу деліктної відповідальності. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою ОСОБА_2 і шкодою, завданої ОСОБА_1, суд вважає доведеним, оскільки дії відповідача – розбиття 11 червня 2010 року вікон в житловому будинку породили наслідок (результат) у вигляді пошкодження приватного майна ОСОБА_1 Суб'єктивною підставою для встановлення ОСОБА_2 відповідальності є вина. Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України вина може виявлятися у формі умислу та необережності. З письмових доказів по справі, зокрема з процесуальних документів правоохоронних та судових органів вбачається вина відповідача ОСОБА_2 як діючого умисно та спричинившого майнову шкоду ОСОБА_1 З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування за рахунок відповідача матеріальної (майнової) шкоди. Визнаючи розмір відшкодування позивачу майнової шкоди, суд звертає увагу на понесені ОСОБА_1 матеріальні затрати для відновлення стану свого особистого майна до його пошкодження відповідачем. Так, з розрахункової квитанції № 097937 від 1 серпня 2010 року вбачається сплата позивачем грошових коштів у сумі 95,00 гривень для придбання скла з метою подальшого виготовлення вікон для житлового будинку. Саме ця сума підлягає стягненню з ОСОБА_2, як доведена та не оспорима.
В частині відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди суд зауважує нижченаведене.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її провини. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушені нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Оскільки позивач у судовому засіданні присутнім не був, особисті покази щодо завданої йому моральної шкоди не надавав, суд зазначає пояснення ОСОБА_1 викладені в позовній заяві. Так, зокрема позивач зауважив, що завдана йому моральна шкода полягає в душевних стражданнях, пов’язаних з вимушеною зміною порядку життя – мешкання в житловому будинку з розбитими вікнами, тобто в незахищеному приміщенні (вікна були закриті газетами). ОСОБА_1 наведено розрахунок розміру моральної шкоди: душевні страждання, пов’язані з пошкодженням майна – 500, 00 гривень та маральна біль через негативні наслідки протиправних дій відповідача – 500, 00 гривень. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, та беручи до уваги положення частини 4 статті 174 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і в частині відшкодування моральної шкоди саме в заявленому позивачем розмірі.
Посилаючись на п. 4 ст. 215 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат . Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З оригіналів квитанцій (містяться в матеріалах справи) вбачається сплати ОСОБА_1 судових витрат, а саме: державного мита у розмірі 51,00 гривень (квитанція № 145 від 04 серпня 2010 року) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 120,00 гривень (квитанція № 145 від 04 серпня 2010 року), саме в таких грошових сумах суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.
На підставі ст.ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,60, 209 ч 2, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1: майнову шкоду у розмірі 95 (дев’яносто п’ять) гривень 00 копійок; грошову суму у розмірі 1 000 (одна тисяча) 00 гривень, в порядку відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя (підпис) А. С. Клікунова
Копія вірна:
Суддя А. С. Клікунова
Секретар
Рішення оскаржено не було та набрало законної сили 06.12.2010 року. Оригінал рішення зберігається в цивільній справі 2-3410-10.
Суддя Мар`їнского районного суду А. С.Клікунова
Секретар