Справа № 2-а-2318/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2010 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді Яценка В.В.,
при секретарі білик Т.П.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за позовом
ОСОБА_1 до районного Управління праці та соціального захисту населення Лубенської РДА, Центру по нарахуванню та здійсненю соціальних виплат ГУ праці та соцзахисту населенняПолтавської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними тастягнення недоплаченої суми одноразової компенсації, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевканим позовом, посилаючись на те, що він являється інвалідом війни 1 групи, тамає захворювання пов»язане з виконанням обов»язків військової служби п оліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської кататстрофи.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської кататсрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС виплачується одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров»ю в таких розмірах: інвалідам 1 групи – 60 мінімальних пенсій за віком.
Виплата була призначена у розмірі 379 грн. 30 коп. Однак вважає, що вона не відповідаєрозмірам встановлених закном.
З приводу вищезазначених не донарахувань та недоплат він звертався до районного Управління праці та соціального захисту населення Лубенської РДА із вимогою провести перерахунок та виплатити не донараховані кошти, але отримав відмову.
Вважає, що відповідачем порушено його права, передбачені ст.ст. 8,22 п.2, 46 Конституції України, ст.2 ч.2,3, стіЗ ч.4 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Прохає суд постановити рішення яким зобов'язати районне управління праці та соціального захисту населення Лубенської РДА нарахувати йому одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю інваліду 1 групи відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"'.
Стягнути з Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю інваліду 1 групи відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням виплаченої суми.
У судове засідання позивач не з»явився,згідно поданої заяви прохає справу слухати у його відсуність, позовні вимоги підтримав повністю, прохав їх задовольнити.
Представник відповідача Калайда Н.О. позовні вимоги не визнала повністю, прохала відмовити позивачу в їх задоволенні.
Представник Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в судове засідання не з»явися . надав суду заперечення, де прохає відмовити позивачу в задоволенні позову.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Позивачу з 26.10.2009 року встановлена 1 група інвалідності, за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення , копією довідки МСЕК , і відповідачами не оспорюється.
Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право при призначенні 1 групи інвалідності – на одноразову компенсацію у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
Дії відповідача по несплаті компенсації у передбачених Законом розмірах є протиправними, а недоотримана сума повинна бути стягнута на користь позивача.
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам 1 групи – 60 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Відповідно до ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 48 Закону права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
Розрахунок виплат позивачу необхідно провести на підставі ст.13 ЗУ " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", постанов КМУ "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат" від 10.11.2000 р. № 1686, від 27.06.2001 р. № 741, постанов КМУ № 1706 від 19.12.2001 р., № 544 від 15.04.2003 р. ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ЗУ "Про державний бюджет на 2010 рік".
За обставин, коли звуження існуючих прав і свобод заборонено Конституцією, дії держави щодо виплати одноразової допомоги в менших розмірах, від тих які були раніш встановлені законом, призупинення таких виплат, є незаконними.
Крім того, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань. Оскільки правові положення, які передбачають виплату одноразової компенсації при призначенні інвалідності є чинними, тобто не скасовані, не змінені і позивач має право на їх отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
На підставі ст. 22 Конституції України, ст. 48, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
З обов'язати Районне Управління праці та соціального захисту населення Лубенської Районної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю інваліду війни 1 групи відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 60 мінімальних заробітних плат,з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю інваліду війни I групи в розмірі 60 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплаченої суми.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Полтвського апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Лубенського міськрайонного суду В.В.Яценко