Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-4743/10р. Головуючий у першій
Інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Птіціна В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Єфімової В.О.,
суддів - Птіціної В.І., Колбіної Т.П.,
за участю секретаря - Блох Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” в особі відділення № 10 Кримського регіонального управління про спонукання до виконання договору, стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом та уточнивши протягом розгляду справи позовні вимоги, просить стягнути з ВАТ КБ „Надра” на її користь суму вкладу (депозиту) у розмірі 80.000 грн., відсотки за договором банківського вкладу у розмірі 7.092,79 грн. та відсотки за користування її грошовими коштами поза межами дії договору банківського вкладу у розмірі 14.268,80 грн.
Вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свого зобов'язання за договором банківського вкладу №657732, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ КБ „Надра”, щодо повернення суми вкладу та відсотків у строк, встановлений договором. Крім того позивач зазначила, що за прострочення виконання зобов'язання відповідач також повинен сплатити відсотки, встановлені договором, за весь час прострочення повернення грошових коштів.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Постановлено стягнути з ВАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 80.000грн. - у рахунок повернення депозитного вкладу, 7.092,79грн.-проценти за цим вкладом , 3% річних від суми вкладу за договором строкового банківського вкладу (депозиту) за період з 15.04.2009р. по 11.04.2010р. у розмірі 2.591,24грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 250 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 50 грн., поштові витрати при повідомленні відповідачів у сумі 44,20грн., а всього стягнуто 90.028,23грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, як такого, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права при невідповідності висновків суду обставинам справи та просить ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не належним чином не виконані зобов’язання за договором банківського вкладу.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства України та відповідає фактичним обставинам справи.
Частиною 2 ст.1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду Банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 14.10.2008р. між ВАТ КБ "Надра" (далі - Банк) в особі начальника відділення №10 філії Кримського регіонального управління та ОСОБА_3 (далі - Вкладник) був укладений договір №657732 строкового банківського вкладу (депозиту) "Мій вибір" (далі - Договір) (а.с.44-45).
14.10.2008р. грошові кошти у розмірі 80.000,00 грн. були внесені ОСОБА_3 на депозит, відповідно до умов Договору (а.с.21).
Згідно пунктів 2.1., 2.2., 2.3. Договору сума вкладу складає 80 000,00 грн., строк дії вкладу - 6 місяців, процентна ставка по вкладу встановлена у розмірі 17,9 %.
Відповідно до п.3.4.5. Договору Банк зобов'язується повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання Договору шляхом перерахування коштів на рахунок.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 14.04.2009р. звернулась до відповідача з заявою про повернення суми вкладу (а.с.46) (зареєстрована відповідачем 14.04.2009 за вх.№2985), тобто відмовилась від продовження строку дії Договору, але отримала відмову у задоволенні цих вимог, про що зазначено у запереченнях на позов (а.с.71-72).
З матеріалів справи вбачається, що за операціями по поточному (картковому) рахунку (а.с.75-76), ВАТ КБ "Надра" перерахувало на поточний рахунок позивача 14.04.2009 кошти у розмірі 7 092,79 грн. та 31.12.2009р. кошти у розмірі 80 000 грн. Проте згідно листа відповідача (а. с. 91), поточним рахунком ОСОБА_3 позбавлена можливості користуватися, в зв’язку з чим зобов'язання не можна визнати виконаним належним чином, права позивача на отримання коштів порушені, тому позовні вимоги у частині стягнення суми депозиту та нарахованих у межах строку договору процентів є обґрунтованими.
З цих підстав, довід апеляційної скарги стосовно того, що відповідач вже виконав умови депозитного договору щодо повернення суми вкладу та відсотків шляхом перерахування цих сум на поточний рахунок позивача, як на підставу скасування рішення суду, колегія суддів не може прийняти до уваги. За таких обставин відповідач має можливість виконати рішення суду в частині повернення ОСОБА_3 80.000грн. - депозитного вкладу та 7.092,79грн.-процентів за цим вкладом за рахунок коштів, що знаходяться на поточному рахунку позивача №79701957.
Довід апеляційної скарги, щодо необґрунтованості стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, оскільки з 10.02.2009 р. у ВАТ КБ "Надра" було введено тимчасову адміністрацію, колегія суддів також вважає необґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань по Договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка, до якої відноситься штраф і пеня, яка є формою цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору. Проте грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф). Таке визначення грошового зобов'язання наведене у ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», воно відповідає його суті та може використовуватись і у справах зазначеної категорії.
Отже, крім цивільно-правового договору, грошове зобов'язання виникає і на інших підставах, передбачених цивільним законодавством, до якого відноситься положення ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, три проценти річних та інфляційні не є фінансовими санкціями в розумінні «інші фінансові (економічні) санкції» (п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону «Про банки і банківську діяльність»), а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання та на ці суми не поширюється дія мораторію.
Таким чином висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних колегія суддів також вважає обґрунтованим.
Крім того, суд першої інстанції правильно застосував положення ст.ст. 79, 88 ЦПК України та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати.
Інших доводів, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду в апеляційній скарзі не наведено.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 12 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.О.Єфімова
Судді: /підпис/ В.І.Птіціна
/підпис/ Т.П.Колбіна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.І.Птіціна