Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц- 4703/2010р. Головуючий у першій
інстанції Єзерський П.О.
Категорія 5 Доповідач у апеляційній
інстанції Сундуков В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Клочка В.П.
суддів: Сундукова В.М., Зотова В.С.
при секретарі: Одажиу Л.І.
за участю: ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та зустрічному позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ,-
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди .
Вимоги позову мотивувала тим, що 16.11.2005 року ОСОБА_5 самовільно зруйнувала частину кам’яної стіни висотою 2 м, яка виконувала функцію паркану на межі земельних ділянок домоволодінь № 17 і 19, а також однієї стіни підсобних приміщень, розташованих на її території. Своїми діями відповідачка завдала матеріальну шкоду на суму 7103грн. і моральну шкоду на суму 1700грн., оскільки створила незручності в користуванні жилим будинком та спорудами.
Не погодившись з цим позовом ОСОБА_5 подала зустрічний позов до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якому просила зобов’язати ОСОБА_3 знести самовільно збудованою стіну топкової, а також стіну тимчасової будівлі (літньої кухні) по ширині 25 см., по довготі 8,8 м., розташованих на території її земельної ділянки поруч тильної сторони будинку №19, прибрати з її паркану на задній частині ділянки поруч з туалетом дах навісу, а також прибрати все, що перетинає межу між їх ділянками: дах времянки, залізні труби виноградної палатки.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07 жовтня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Постановлено зобов’язати ОСОБА_5 до 15 листопада 2010 року поновити стіну підсобних приміщень в АДРЕСА_1 зруйновану нею 16.11.2005 року. У випадку невиконання рішення до вказаного строку стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 шкоду в сумі 7103 грн. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 500грн. і судові витрати в сумі 125,53грн., а всього 625,53грн. У позові ОСОБА_5 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачки щодо зносу частини стіни сараю позивачки є незаконними, а тому її позовні вимоги підлягають задоволенню. Вимоги ОСОБА_5 щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, на думку суду, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, як з такими, що зроблені відповідно до норм матеріального та процесуального права та обставин справи.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачка ОСОБА_3 з 1993 року є власником частини житлового АДРЕСА_1, а відповідачка ОСОБА_5 є власником житлового АДРЕСА_2. На межі земельних ділянок позивачки та відповідачки була розташована кам’яна стіна, яка була збудована ще у 50-60 роках колишніми власниками будинку, висотою до 2 м. та довжиною до 4 м. Вказана стіна виконувала функцію паркану та однієї із стін підсобного приміщення – сараю, яким користується позивачка ОСОБА_3
16.11.2005р. ОСОБА_5 самовільно зруйнувала частину стіни сараю, камінь від зруйнованої стінки (блоки) перенесла на свою ділянку та відмовляється їх повертати. Замість зруйнованої стіни відповідачка встановила сітку-рабіцу. Вказаними діями відповідачка спричинила ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду та зробила підсобне приміщення – сарай позивачки непридатним для користування та експлуатації. Для відновлення зруйнованої стінки потрібні затрати у сумі 7103 грн.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дії відповідачки щодо самовільного зносу стінки є неправомірними, а тому підлягають задоволенню.
Доводи ОСОБА_5 про те, що зруйнована стіна підсобного приміщення та споруди, які належать ОСОБА_3, знаходиться на території її (апелянта) земельної ділянки являються необґрунтованими.
Згідно висновку експерта від 02.06.2008 року – сарай – ванна літ.”в” та літня кухня літ. „В” розташовані на земельній ділянці №17 по вулиці Донській в м.Севастополі, але покрівля шифером частково виходить за межі земельної ділянки №17 на територію земельної ділянки №19 по вулиці Донській в м.Севастополі.
З даного висновку також вбачається, що відстань від будинку лит. „Б” до межі домоволодіння №17 складає від 56 до 41 см., тобто межа земельної ділянки №19 змінена приблизно на 0,5 м. в напрямок ділянки №17 та пересікає споруди літ. „В”, приблизно на 0,5 м.
З урахуванням висновків експерта суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_5 в позові.
Доводи ОСОБА_5 та її представника про те, що вказаний висновок експерта являється неповним та не об’єктивним нічим не обґрунтовані і тому не можуть бути взяті до уваги.
Посилання на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив їм в призначенні повторної експертизи також не може бути взяте до уваги, оскільки, в такому випадку, слід було заявити таке клопотання в суді другої інстанції, чого зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги, стосовно того, що вартість будівельних робіт по відновленню зруйнованої стіни не підтверджена належними доказами, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи є кошторис (домовлена ціна) (а.с.9), відповідно до якої розмір необхідних будівельних робіт складає саме 7103 грн.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не дають підстав для скасування або зміни рішення суду.
На підставі викладеного, та відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий В.П. Клочко
Судді В.М. Сундуков
В.С. Зотов