Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц- 4626/2010р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 34 Доповідач у апеляційній
інстанції Сундуков В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Клочка В.П.,
суддів: Сундукова В.М., Зотова В.С.,
при секретарі: Одажиу Л.І.,
за участю: позивача ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4, представника відповідачів ОСОБА_5 – ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_7 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 16 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення суми,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення суми .
Вимоги позову мотивувала тим, що внаслідок невиконання відповідачами умов договору простого товариства укладеного між сторонами утворилась заборгованість. Позивач, згідно умов цього договору здійснювала дії від імені простого товариства, направлені на досягнення мети його створення, однак грошові кошти, які повинні внести відповідачі, як сторона у договорі, вона не отримувала.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 16 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Постановлено стягнути ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь позивача суму у розмірі 341452,60 грн. та вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачі подали апеляційну скаргу в якій просять рішення суду скасувати, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що згідно з умов договору позивач від імені простого товариства здійснювала дії направлені на досягнення мети його створення, однак грошові кошти, які повинні були внести відповідачі, як сторона у договорі, позивач не отримала, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 341452,60грн.
Судова колегія з такими висновками суду першої інстанції погоджується.
Судом першої інстанції встановлено, що між відповідачами ОСОБА_5М.(сторона 1), ОСОБА_7 (сторона 2), ОСОБА_8 (сторона 3) та Вацекаускас Раймуднасом (сторона 4) було укладено договір простого товариства (далі Договір)(а.с.7-9), відповідно вимог ст.1132 ЦК України, за умовами якого сторони (учасники) взяли зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти для досягнення спільної мети.
Згідно умов укладеного договору Сторони зобов’язалися шляхом об’єднання зусиль та майна, сумісно діяти для досягнення спільної мети - будівництва та здачі до експлуатації жилого будинку за адресою: м.Севастополь,вул.Часника,22,24.
Відповідно до ст.1135 ЦК України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, п.2 Договору ведення сумісних справ здійснюється сторонами за їх згодою, при цьому керівництво сумісною діяльністю за Договором, а також ведення сумісних справ доручається Стороні 3, тобто ОСОБА_3
З п.п.2.2 Договору, вбачається що був встановлений порядок прийняття рішень, а саме на загальних Зборах або шляхом опитування письмово, чи за допомогою телеграфу або факсом.
Як видно з матеріалів справи будь-яких доказів того, що сторони дійшли згоди щодо зміни умов Договору, зокрема п.2.3 відсутні, у зв’язку з цим, єдиною уповноваженою особо на ведення спільних справ за Договором є саме позивач.
З наданих суду квитанцій, де платником значиться ОСОБА_3 та договорів підрядних робіт, суд обґрунтовано прийняв, як доведеними витрати у сумі 1365810грн.
Відповідно до ч.2 ст.1133 ЦК України вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо іншого не випливає з договору простого товариства або фактичних обставин.
Відповідно до фактичних обставин грошові кошти були внесені позивачем.
Доводи позивача про те, що вона не просто вносила грошові кошти на розрахунковий рахунок підрядної організації, а вносила свої грошові кошти відповідачами та матеріалами справи не спростовані.
Даних про те, що відповідачі передавали грошові кошти позивачу не надано.
Відповідно до ч.4 ст.1135 ЦК України учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин щодо якого його право наведення спільних справ учасників було обмежене або вчинив інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійсненних ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників.
Оскільки відповідно до п.5 Договору Сторона 1 та Сторона 2 разом фінансують будівництво на 25%, то з відповідачів на користь позивача повинна бути стягнення сума у розмірі 341452,60грн (1365810грн. :100х25%).
Доводи апеляційної скарги про те, що під час ухвалення рішення третейським судом (а.с.210-212) позивач не заявляла до них ніяких грошових вимог, суд обґрунтовано не взяв до уваги, у зв’язку з тим, що предметом розгляду третейським судом було саме визнання права власності на об’єкт незакінченого будівництва, а не виконання зобов’язань за договором.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
За таких обставин слід визнати, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303-317 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 16 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: підпис В.П.Клочко
Судді: підпис В.М.Сундуков
підпис В.С.Зотов
з оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м.Севастополя В.М.Сундуков