Справа № 2-о-666
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області у складі:
одноособово судді: Александриної І.О.,
при секретарі судового засідання: Радченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Свердловського міського суду Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та перебування на утримані, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду із заявою, в обґрунтування якої зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років в м. Свердловськ Луганської області помер її чоловік ОСОБА_2, з яким вона постійно проживала однією сім'єю в зареєстрованому шлюбі з 21 грудня 1990 року в квартирі АДРЕСА_1.
Чоловік заявниці протягом багатьох років працював на шахті «Центроспілка» на підземних роботах. На день його смерті заявниця була непрацездатною за віком, тому має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника, з приводу чого звернулась до управління ПФУ в м. Свердловську, де їй запропонували надати необхідні документи, що вона виконала, але з'ясувалось, що вони з чоловіком зареєстровані за різними адресами. Чоловік до одруження з нею був зареєстрований по АДРЕСА_2 і не знімався з реєстрації в цьому будинку до самої смерті, та не придавав цьому значення, а постійно проживав із заявницею за адресою: АДРЕСА_1. Тому заявниці запропоновано у судовому порядку встановити вказаний факт, після чого буде вирішено питання про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника.
Заявниця вказує, що цей факт підтверджується тим, що вони з чоловіком перебували в зареєстрованому шлюбі, а також актом про їхнє спільне сумісне проживання однією сім'єю за її адресою.
У доповненні до заяви заявниця вказує, що в провадженні Свердловського міського суду Луганської області знаходиться цивільна справа за її заявою про встановлення факту постійного сумісного проживання однією сім'єю з померлим чоловіком ОСОБА_2 Заявниця вважає за необхідне доповнити свою заяву наступним.
У період їхнього з чоловіком - ОСОБА_2 сумісного проживання у зареєстрованому шлюбі, вона працювала головним бухгалтером СПТУ № 120, чоловік працював у вугільній промисловості - на шахті «Центроспілка». Чоловік отримував високу заробітну плату та утримував їхню сім,ю, оскільки доходи заявниці були значно меншими ніж доходи чоловіка.
З 12 червня 1991 року чоловік почав отримувати пенсію за віком на пільгових умовах та продовжував працювати до 15 серпня 1999 року. Крім того, він отримував страхові виплати у відшкодування шкоди, спричиненої здоров,ю професійним захворюванням. Отримувана ним пенсія та страхові виплати складали значну суму, що давало йому можливість утримувати родину.
На час смерті чоловіка заявниці виповнилось 64 роки. На момент смерті чоловіка та на теперішній час вона отримує пенсію за віком у розмірі 764,71 грн. Інших доходів в неї немає.
Чоловік заявниці на момент його смерті отримував пенсію у розмірі 3350,47 грн. та страхові виплати у розмірі 330,12 грн. Таким чином доходи чоловіка значно перевищували її доходи, та вона знаходилась на його утриманні.
На теперішній час заявниця бажає отримувати пенсію за втратою годувальника, з приводу чого звернулась в УПФ України в м. Свердловськ. Але для отримання такої пенсії необхідно надати довідку про знаходження її на утриманні чоловіка з Свердловської міської ради. Але, оскільки вони з чоловіком зареєстровані за різними адресами, то їй було відмовлено в наданні такої довідки. Тому вона змушена звернутись до суду з цією заявою про встановлення факту знаходження її на утриманні чоловіка.
У зв’язку з цим заявниця просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що вона та її чоловік ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживали однією сім,єю з 21 грудня 1990 року і по день його смерті в квартирі АДРЕСА_1 та встановити факт, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, його дружина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходилась на його утримання.
У судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, вказані в заяві та у доповненні до заяви, наполягала на задоволенні заявлених вимог.
Заінтересована особа – представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Свердловську Луганської області ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог не заперечувала.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що заявницю ОСОБА_1 вона знає з 1980 року, знає, що заявниця з чоловіком ОСОБА_2 понад 20 років проживали однією сім,єю по АДРЕСА_1, мали спільний бюджет, вели сумісне господарство, але чоловік заявниці був прописаний у сел. Комсомольський.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона – донька заявниці, у 1990 році її мати ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та вони проживали однією сім,єю в квартирі заявниці за адресою: АДРЕСА_1, хоча її чоловік ОСОБА_2 був прописаний по АДРЕСА_2. ОСОБА_2 отримував високу пенсію та регресні виплати, його доходи були набагато вищі доходів заявниці.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що заявницю ОСОБА_1 вона знає 17 років, також знала її чоловіка ОСОБА_2, який проживав разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_1.
Вислухавши заявницю, заінтересовану особу, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 36 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Частиною 4 п.8 Порядку подання до оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 224/30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року № 536/6824, визначено, що у разі, коли одному з подружжя померлого пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається внаслідок втрати ним джерела засобів до існування, цей факт встановлюється в судовому порядку.
Судом встановлено, що 21 грудня 1990 року відділом ЗАГС м. Свердловська Луганської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, заявницею по справі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.5).
Згідно акта за підписами сусідів та засвідченого депутатом Свердловської міської ради Луганської області Кругліковою С.С. (а.с.7) ОСОБА_2 дійсно проживав з 1990 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 з дружиною ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, вони вели сумісне господарство, мали спільний бюджет, та дружина ОСОБА_1 здійснювала поховання чоловіка ОСОБА_2 (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 11 серпня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років, про що зроблено відповідний актовий запис № 682 (а.с.6).
Згідно копії домової книги на квартиру АДРЕСА_1, заявниця ОСОБА_1 прописана за вказаною адресою з 07 липня 1980 року (а.с.8-10).
Згідно копії домової книги на будинок № АДРЕСА_3, чоловік заявниці ОСОБА_2 був прописаний за вказаною адресою з 26 червня 1980 року (а.с.11-13).
Відповідно до рішення про упорядкування номеру будинку Комсомольської селищної ради м. Свердловська Луганської області № 51 від 15 вересня 2010 року (а.с.16) житлова будівля АДРЕСА_3 яка належить померлому ОСОБА_2, визнано житловою будівлею АДРЕСА_2.
Як свідчить довідка, видана 29 вересня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області (а.с.19), чоловік заявниці ОСОБА_2 на момент смерті – ІНФОРМАЦІЯ_3 - перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області та отримував пенсію за віком, розмір якої за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року (за 12 місяців до його смерті) склав 39965,48 грн., та згідно довідки № 3645/03 від 29 вересня 2010 року виданою Відділенням виконавчої дирекції фонду в м. Свердловську Луганської області (а.с.20) ОСОБА_2 отримував регресні виплати, розмір виплат за період з серпня 2009 року по липень 2010 року (за 12 місяців до його смерті) склав 3961,44 грн.; у зв’язку з чим загальний доход чоловіка заявниці за вказаний період склав 43926,92 грн., у середньому – по 3660,58 грн. щомісячно.
Також судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1, на день смерті свого чоловіка ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_3, також перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області та отримувала пенсію за віком, розмір якої за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року (за 12 місяців до смерті чоловіка ОСОБА_2) склав 8646,56 грн., у середньому – по 720,55 грн. щомісячно, що підтверджується довідкою, виданою 29 вересня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області (а.с.18).
Таким чином, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 проживала однією сімє,ю разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 Луганської області та перебувала на його утриманні, одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки дохід померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловіка заявниці – ОСОБА_2 у п’ять разів перевищував розмір її доходів.
За таких обставин суд вважає доведеними вимоги заявниці ОСОБА_1 та оскільки встановлення даних фактів має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі реалізувати право на одержання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 256-259 ЦПК України, керуючись ст. 10,11,209,212, 213-215, 218, 259 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів спільного проживання та перебування на утримані – задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та її чоловік ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживали однією сім’єю з 21 грудня 1990 року по день смерті ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебувала на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ