Справа № 2-о-483
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області у складі:
одноособово судді: Александриної І.О.,
при секретарі судового засідання: Радченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду із заявою, в обґрунтування якої зазначає, що з 28.07.1973 року вона одружилась із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та знаходилась з ним в юридичному шлюбі по день його смерті, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1, виданому міськбюро ЗАГСу Ворошиловградської області.
ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік заявниці - ОСОБА_2, з яким вона постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданому відділом РАГС Свердловського міського управління юстиції Луганської області.
На момент своєї смерті він отримував заробітну плату в розмірі 656,57 грн. Крім того, її чоловік займався рибальством, охотою та городництвом й додатково підтримував сім’ю та мав пільги на отримання вугілля.
Заявниця на час смерті чоловіка теж працювала завідуючою аптечним кіоском № 5 м. Свердловська та отримувала заробітну плату в розмірі 443,96 грн.
Зважаючи на викладене заявниця вважає, що доходи її чоловіка були основним засобом її існування, який вона втратила після його смерті. На цей час вона звернулася до Управління пенсійного фонду України в м.Свердловську. щоб перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, але їй порадили звернутись до суду та встановити факт втрати джерела засобів до існування після смерті чоловіка.
Вважає, що у відповідності із ст.ст.36, 37, 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вона має на це право.
У зв’язку з викладеним заявниця просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка ОСОБА_2, вона втратила джерело засобів до існування.
У судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, вказані в заяві, наполягала на їх задоволенні, та додатково пояснила, що з чоловіком вона шлюб не розривала, за життя її чоловік працював у ВП «Вантажно-транспортне управління» та отримував заробітну плату, а також отримував пільгову пенсію, у зв’язку з чим доходи її чоловіка були набагато більше її доходів. Крім того, її чоловік займався рибальством, охотою та городництвом й додатково підтримував сім’ю та мав пільги на отримання вугілля.
Заінтересована особа – представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Свердловську Луганської області ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог не заперечувала.
Вислухавши заявницю, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 36 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Частиною 4 п.8 Порядку подання до оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 224/30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року № 536/6824, визначено, що у разі, коли одному з подружжя померлого пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається внаслідок втрати ним джерела засобів до існування, цей факт встановлюється в судовому порядку.
Судом встановлено, що 28 липня 1973 року Свердловським бюро ЗАГС Ворошиловградської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - заявницею по справі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.6). Вони проживали разом однією сім’єю за адресою: АДРЕСА_1, вели сумісне господарство, мали загальний бюджет.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого відділом РАГС Свердловського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 52 роки (а.с.7).
Як свідчать копія трудової книжки, виданої 31 липня 1967 року на ім’я ОСОБА_2 (а.с.10-12) та довідка № 018/581 від 09.06.2010 року, видана Відокремленим підрозділом «Вантажно-транспортне управління» ДП «Свердловантрацит» (а.с.8), ОСОБА_2 – чоловік заявниці за життя працював у ВП «Вантажно-транспортне управління» ДП «Свердловантрацит» та отримував заробітну плату, розмір якої за період з червня 2001 року по травень 2002 року (за 12 місяців до його смерті) склав – 5860,95 грн., у середньому – по 488,41 грн. щомісячно (а.с.8) та відповідно до довідки № 440 виданої 22 червня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м.Свердловську ОСОБА_2 за життя отримував пенсію за віком, розмір якої за період з червня 2001 року по травень 2002 року включно (12 місяців до його смерті) склав – 1960,40 грн., у середньому – по 163,37 грн. щомісячно (а.с.18), таким чином, сукупний дохід ОСОБА_2 складав у середньому – по 651,78 грн. щомісячно.
Також судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 на день смерті свого чоловіка ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_4, працювала у Комунальному підприємстві «Луганська обласна «Фармація» «Центральна міська аптека № 302», що підтверджується копією трудової книжки, виданої 25.07.1968 року на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13-15), та довідкою № 24 від 09.06.2010 року, виданої «ЛО «Фармація» Центральна міська аптека № 62» (а.с.9) та отримувала заробітну плату, розмір якої за період з червня 2001 року по травень 2002 року (12 місяців до смерті її чоловіка ОСОБА_2.) склав – 4385,31 грн., у середньому – по 365,44 грн.
Таким чином, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 була на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_2, одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки дохід померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловіка заявниці – ОСОБА_2 майже в два рази перевищував розмір її доходів, крім того, ОСОБА_2 займався домогосподарством, охотою та городництвом й додатково підтримував сім’ю та мав пільги на отримання вугілля.
За таких обставин суд вважає доведеними вимоги заявниці ОСОБА_1 та оскільки встановлення даних фактів має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі реалізувати право на одержання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.37 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 256-259 ЦПК України, керуючись ст. 10,11,209,212, 213-215, 218, 259 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування – задовольнити.
Встановити факт втрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловіка – ОСОБА_2.
Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня проголошення рішення, якщо не було подано заяву про апеляційне оскарження рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ