Справа № 2-о-674
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області у складі:
одноособово судді: Александриної І.О.,
при секретарі судового засідання: Радченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Свердловського міського суду Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та перебування на утримані, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду із заявою, в обґрунтування якої зазначає, що НОМЕР_1 року у віці 78 роки помер її чоловік ОСОБА_2, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 29 грудня 1957 року і постійно проживала з ним однією родиною по день його смерті.
На момент смерті чоловік заявниці був пенсіонером й одержував пенсію за віком у розмірі 2339,70 грн. Позивачка на той час перебувала на утриманні чоловіка, оскільки була непрацездатною у зв’язку з тим, що досягла пенсійного віку. Вона одержувала пенсію за віком, розмір якої становив 892,78 грн.
Позивачка вказує, що оскільки розмір її пенсії був маленький, вона потребувала допомоги чоловіка, яку він й надавав їй. Доходи чоловіка перевищували її дохід. Допомога, яку вона одержувала від чоловіка, була для неї основним та постійним джерелом засобів до існування. У такому разі, як вважає заявниця, вона втратила джерело засобів до існування.
У теперішній час заявниця бажає перейти на пенсію чоловіка для того, щоб одержувати значно більшу пенсію, так як її пенсія дуже маленька.
Заявниця звернулася до УПФУ в м. Свердловську Луганської області для оформлення пенсії у зв’язку із втратою годувальника та для отримання пенсії, яку чоловік не отримав за життя. Їй необхідно було надати довідку про перебування на утриманні чоловіка, однак заявниця не може її отримати, оскільки чоловік був прописаний за іншою адресою, ніж вона. Тому їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утримані.
Також заявниця вказує, що вона була прописана за адресою: АДРЕСА_1, а чоловік був прописаний за адресою: АДРЕСА_2, але фактично з 1972 року по день його смерті вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою, доданою до заяви. Вони проживали однією родиною, разом господарювали та мали загальний бюджет. Увесь цей час по день смерті чоловіка заявниця, як вона вважає, перебувала на утримані свого чоловіка.
Відповідно до ст.36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім,ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
До членів сім,ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, якщо вони одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім,ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
У зв’язку з цим заявниця просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що вона спільно проживала з чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року та факт перебування її на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
У судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, вказані в заяві, наполягала на їх задоволенні.
Заінтересована особа – представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Свердловську Луганської області ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог не заперечувала.
Вислухавши заявницю, заінтересовану особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 36 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Частиною 4 п.8 Порядку подання до оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 224/30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року № 536/6824, визначено, що у разі, коли одному з подружжя померлого пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається внаслідок втрати ним джерела засобів до існування, цей факт встановлюється в судовому порядку.
Судом встановлено, що 29 грудня 1957 року Свердловським рай бюро ЗАГС Ворошиловградської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Клименко), заявницею по справі, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.7).
Згідно довідки депутата Свердловської міської ради Луганської області Рибальченко (а.с.11) заявниця ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 з 1972 року разом проживали за адресою: АДРЕСА_2, вели сумісне господарство, мали спільний бюджет, виховували трьох дітей, що підтвердили своїми підписами сусіди ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.11).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського управління юстиції Луганської області, ОСОБА_2 помер у віці 78 років (а.с.6).
Як свідчить довідка, видана 21 серпня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області (а.с.8), чоловік заявниці на момент смерті перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області та отримував пенсію за віком, розмір якої за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року (за 12 місяців до його смерті) склав 27460,01 грн., у середньому – по 2288,33 грн. щомісячно.
Також судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1, на день смерті свого чоловіка ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_3 року, також перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області та отримувала пенсію за віком, розмір якої за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року (за 12 місяців до смерті чоловіка ОСОБА_2) склав 10085,26 грн., у середньому – по 840,44 грн. щомісячно, що підтверджується довідкою, виданою 21 серпня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловськ Луганської області (а.с.9).
Таким чином, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_2, одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки дохід померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року чоловіка заявниці – ОСОБА_2 майже в три рази перевищував розмір її доходів.
За таких обставин суд вважає доведеними вимоги заявниці ОСОБА_1 та оскільки встановлення даних фактів має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі реалізувати право на одержання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 256-259 ЦПК України, керуючись ст. 10,11,209,212, 213-215, 218, 259 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та перебування на утримані – задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, спільно проживала з чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебувала на утриманні свого чоловіка, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ