Судове рішення #12736096

Справа №2-4332/10  

2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

  Іменем  України  

20.12.2010 року Калінінський районний суд м. Донецька Донецької області у складі:  

      Головуючий       - суддя Сватіков А.В.,  

      при секретарі       -  Фролкової М.О.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 3219 гр. 20 коп.  

  В с т а н о в и в:  

  Позивач – ККП Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» звернулось до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 3225 гр. 42 коп., мотивуючи це тим, що відповідачі є наймачами квартири АДРЕСА_1, і користуючись послугами Комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» не сплачували в повному обсязі за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2006 року по 01.07.2010 року, в наслідок чого виникла заборгованість за надані послуги у сумі 3225 гр. 42 коп., яку відповідачі до теперішнього часу не сплатили. Нарахування за користування послугами здійснювалось згідно з затвердженими, у встановленому законом порядку, тарифам. З цих підстав позивач просив суд у судовому порядку стягнути з відповідачів на його користь у солідарному порядку 3225 гр. 42 коп. за користування опаленням за період 01 жовтня 2006 року по 01.07.2010 року, а також стягнути з відповідачів судові витрати.  

  Позивач надав до суду уточнені позовні вимоги в яких зазначив, що в період часу з 01.06.2006 року по 01.06.2010 року нарахування за послуги теплопостачання здійснювалось відповідно п. п. 20, 21 Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2010 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», а саме – з опалення в період з 01.06.2006 року по 01.05.2007 року із розрахунку на 1 кв. м. опалювальної площі квартири, яка становить 48,2 кв. м.; - з гарячого водопостачання з 01.06.2006 року по 01.05.2007 року – з урахуванням показників прибору обліку гарячого водопостачання, з 01.05.2007 року по 01.06.2010 року з урахуванням показників прибору обліку гарячого водопостачання та з урахуванням пільги інваліда ВВВ 2 групи. Відповідачами за вказаний період оплата здійснювалась не своєчасно і не у повному обсязі, тому за період з 01.06.2006 року по 01.06.2010 року виникла заборгованість у розмірі 3219  гр. 20 коп. З цих підстав позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів виниклу заборгованість.  

  Надалі представник позивача знову уточнив свої позовні вимоги відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України, в яких зазначив, що позивач вважає за необхідне виключити ОСОБА_5 із числа відповідачів по справі, тому представник позивача просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» заборгованості за надані послуги в сумі 3219 гр. 20 коп. та витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи понесені позивачем.  

  Відповідач ОСОБА_2 надав до суду письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що його діти не проживають з ним. В позовній заяві все сфальсифіковано, зазначено що відповідачі є наймачами квартири, однак він є основним наймачем квартири. Між ним та позивачем не укладався договір про надання послуг. Позивач з листопада 2006 року взагалі не оплачує комунальні послуги, тому що він є інвалідом війни 2-ї групи і відповідно до вимог Закону України « Про статус ветеранів війни, їх гарантій та соціального захисту» він та члени його родини мають право на 100% знижку на оплату за надані комунальні послуги. Ці норми підтверджені рішеннями Конституційного Суду України. Крім того, позивач по справі ігнорує вимоги ст. 257 ЦК України, стосовно строку позовної давності у три роки. При вирішенні спору по суті відповідач просив суд врахувати практику Донецьких судів та практику Міжнародного суду з прав людини. З цих підстав відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.  

  В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності повністю підтримала уточнені позовні вимоги і надала пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та уточненнях до позову, додавши що ККП «Донецькміськтепломережа» не порушило стоки позовної давності, тому що своєчасно звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з відповідачів, суд видав такий наказ, але він потім був скасований за заявою відповідача і у позивача виникло право звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості. Також представник позивача зазначила, що позивачу - ККП «Донецькміськтепломережа» в 2006 році не компенсували пільгу ОСОБА_2, тому що він її  не продовжив, тому відповідачам були проведені нарахування за опалення квартири. З цих підстав представник позивача просила суд повністю задовольнити позов, який було заявлено в межах строку позовної давності.  

  Відповідач по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» не визнав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях проти позову, додавши, що він вважає, що позивач порушив строк позовної давності. Крім того він має 100% пільгу на опалення, тому він вважає нарахування проведенні позивачем неправомірними і такими що порушують рішення Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 року.  

  Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, але звернулись до суду з письмовими заявами в яких просили суд розглядати справу у їх відсутність, тому суд вважає можливим розглянути цивільну справу у відсутність відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ст. ст. 158 ч.2 та 169 ЦПК України.  

  Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дістається висновку, що позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 3219 гр. 20 коп., знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, підтверджені матеріалами справи, і підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, передбаченим ст. ст. 64, 67, 68, 156 ЖК України та ст. ст. 525, 526, 639 ЦК України, відповідно до правил яких, оплата за наданні комунальні послуги, нараховується по затверджених тарифах, крім квартплати, щомісяця, і підлягає оплаті наймачем (або власником) квартири і членами його родини, які несуть такі самі обов'язки як і наймач (або власник), тобто несуть солідарну відповідальність, а у разі несплати цих послуг, виникла заборгованість стягується в судовому порядку.  

  Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору, вимог ЦК України, а також вимог інших актів цивільного законодавства України, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.  

  Вимогами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання не допускається.  

  Судом встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є наймачем квартири АДРЕСА_2 на підставі ордеру і ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають реєстрацію за вказаною адресою по теперішній час, а відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований за вказаною адресою з 27.03.2000 року по 04.06.2010 року.  

  Опалювальна площа вказаної квартири складає 48,2 кв.м., що сторонами та іншими особами не оспорюється.  

  Також судом встановлено, що позивач забезпечує зазначений будинок тепловою енергією та гарячим водопостачанням, контролюючи при цьому якість наданих послуг та знижував оплату за неналежну якість теплопостачання. При цьому окремий письмовий договір між позивачем та відповідачами  не укладався, що не суперечить вимогам ст. 639 ЦК України.  

  Таким чином судом встановлено, що Комунальне комерційне підприємство Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» виконувало покладені на нього зобов’язання і надавало теплопостачання та гаряче водопостачання в будинок АДРЕСА_3, в тому числі в АДРЕСА_4 вказаного будинку, робило перерахунки згідно діючого законодавства.  

  Судом також встановлено, що між сторонами по справі фактично існували договірні відносини, які регулюються Правилами надання населенню послуг з водотеплопостачання та водовідведення, затверджені Постановою КМУ №1497 від 30.12.1997 року та Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року.  

  Суду відповідачі не надали жодного доказу, що вони відмовлялись від послуг позивача, і що вони письмово звертались із заявами про відключення від центрального опалення у квартиру та гарячого водопостачання.  

  Суд також вважає, що позивач ККП Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» не порушив строки позовної давності, тому що Комунальне підприємство своєчасно звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачів за надані послуги, суд видав такий наказ, але потім він був скасований за заявою відповідача і у позивача - ККП Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» виникло право звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості в тому числі і за період зазначеній у судовому наказі, який потім було скасовано. Тому доводи відповідача, що Комунальним підприємством порушені строки позовної давності, суд не приймає до уваги, вважаючи їх необґрунтованими.  

  Доводи відповідача, що він не укладав договорів з позивачем, і тому він не повинен сплачувати кошти за надані послуги, не ґрунтуються на законі, тому суд ці доводи не приймає до уваги.  

  Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що відповідачі по справі, які є наймачами квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_5 фактично отримавши послуги по теплопостачанню квартири і гарячого водопостачання не оплатили ці послуги за період з 01.06.2006 року по 01.06.2010 року, тому виникла заборгованість у сумі 3219 гр. 20 коп., і ця заборгованість підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача.  

  Розмір заборгованості підтверджений письмовими розрахунками позивача, він виконаний з урахуванням: заборгованості по платежах за період з 01.06.2006 року по 01.06.2010 року, опалювальної площі квартири – 48,2 кв. м., кількості проживаючих і зареєстрованих у квартирі осіб на час виникнення заборгованості, наявності у відповідача ОСОБА_2 пільги на оплату цих послуг, відсутності компенсації по пільзі від Калінінського управління праці та соціального захисту населення виконкому Калінінської районної у місті Донецьку Ради, а також з урахуванням встановлених тарифів на теплопостачання та гаряче водопостачання у період з 01.06.2006 року по 01.06.2010 року і обчислений вірно.  

  Згідно вимог ст. ст. 79, 81 та 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача потрібно стягнути у солідарному порядку сплачені позивачем витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 гр.  

  На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 88, 130, 158, 169, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 64, 67, 68, 156 ЖК України, ст. ст. 525, 526, 639 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» суд, -  

  В И Р І Ш И В:  

  Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 3219 гр. 20 коп., задовольнити.  

  Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради «Донецькміськтепломережа» заборгованості за надані послуги в сумі 3219 гр. 20 коп. та витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 гр., а всього в сумі 3249 гр. 20 коп.  

  Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.  

  СУДДЯ                                                  СВАТІКОВ А.В.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація