Справа №2-а -458/10

                                    П О С Т А Н О В А  

    І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И  

 02 грудня  2010 року                              Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Суддя: Юзьвяк Б.Г.,  

при секретарі судового засідання: Свирида М.І.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області та Горошко Василя Івановича  про визнання нечинною постанови про застосування фінансових санкцій,  

                                         В С Т А Н О В И В :

 Позивач посилається на те, що 10 червня 2010 року відповідачем 2 було винесено постанову на підставі якої до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700 гривень. Згідно цієї постанови відповідач дійшов висновку, що 25 квітня 2010 року о 15 годині 50 хвилин в с.Висока Піч Житомирської області позивачем було порушено  вимоги законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абзац 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених статтею 39 цього Закону. Позивач вважає, що постанову винесено без повного та всебічного з’ясування обставин по справі і просить скасувати цю постанову. Так відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії пасажири повинні мати та пред’явити особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Позивач зазначає, що усі документи на підставі яких виконуються пасажирські перевезення у нього були наявні та належно оформленні.

 В судовому засіданні  представник позивача підтримав  позов та подав документи що були наявні у позивача на підставі яких виконувались пасажирські перевезення.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час слухання справи.  

Вислухавши пояснення представника позивача, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»   автомобільні перевізники,  водії,  пасажири  повинні  мати  і пред'являти  особам,  які  уповноважені  здійснювати  контроль  на  автомобільному  транспорті  та  у  сфері  безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.  

Документи для регулярних пасажирських перевезень:    

для автомобільного  перевізника  -   ліцензія,   договір   із органами  виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх  дозвіл,  паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса   на  законних  підставах,  інші  документи,  передбачені  законодавством України;  

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні  документи на транспортний засіб,  ліцензійна картка, дорожній лист,  квитково-касовий  лист,  схема  маршруту,  розклад руху,  таблиця  вартості  проїзду (крім міських перевезень),  інші документи, передбачені законодавством України;

                          2

 Представником позивача представлено до суду ліцензійну картку, ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів на ім’я ОСОБА_2, що діє  з 25.032009 року по 24.03.2014 року,  свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, свідоцтво про сплату єдиного податку.

В постанові відповідача від 10 червня 2010 року вказано, що СПД ОСОБА_1 допущено надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Яких саме документів з передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» не мав ОСОБА_1  з постанови зрозуміти не можливо.  

Відповідно до змісту ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про                                                                    протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.                                                                                                                                                                                                                                                                                      

З постанови про застосування фінансових санкцій не можливо зрозуміти в чому конкретно полягає порушення позивачем вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому суд приходить до висновку, що вина його не доведена відповідачем, а постанова підлягає скасуванню як необґрунтована.

Керуючись ст.158-163, 171-2 КАС України, суд  

П О С Т А Н О В И В :

 Позов ОСОБА_1  до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області та Горошко Василя Івановича  про визнання нечинною постанови про застосування фінансових санкцій,    задоволити.

 Скасувати постанову начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області № 047     від  10.06.2010 року  про застосування фінансової санкції до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.  

 Постанова оскарженню не підлягає.

                                             Суддя : підпис

                     Вірно суддя: