Справа №2-2244/10  

Заочне  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  22 листопада 2010 року  

Залізничний районний суд м.Львова в складі:  

головуючої – судді Пилип’юк Г. М.,  

при секретарі Пацюркевичу О. В.,  

з участю позивача ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства «Львівський керамічний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації і втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку,  

  в с т а н о в и в:  

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 5476 грн., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в розмірі 33600 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 178 грн.  

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що з відповідачем перебував у трудових відносинах та працював налагоджувальником контрольновимірювальних приладів та автоматики 6-го розряду. Згідно наказу № 216 від 11.04.2008 року був звільнений з роботи на підставі 38 КЗпПУ. Станом на день звільнення у відповідача перед ним був борг по виплаті нарахованої заробітної плати у сумі 5476 грн. Протягом довгого часу він неодноразово приходив до відповідача і просив розрахуватись із ним, але крім нових обіцянок нічого не отримував, а лише розрахункові листки про стан заборгованості на 01.06.2008 р., 01.07.2008р, 31.07.2008р.  

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі  

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причин своєї неявки не повідомив.  

Згідно ч.4 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити.  

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 01.05.1995 року, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.  

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.  

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум,  що належать йому від   підприємства,  установи,  організації,  провадиться  в  день звільнення.  Якщо працівник в  день  звільнення  не  працював,  то зазначені  суми  мають  бути  виплачені  не пізніше наступного дня після  пред'явлення  звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про  нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі  спору  про  розмір  сум,  належних  працівникові  при звільненні,  власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк  виплатити  не  оспорювану ним суму.  

Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати  з  вини  власника  або  уповноваженого  ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього  Кодексу,   при  відсутності  спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по  день  фактичного розрахунку.  

Згідно п.20 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою  розрахунку  при  звільненні,  що працівникові не були  виплачені  належні  йому  від  підприємства, установи,  організації  суми  в день звільнення,  коли ж він у цей день не був на роботі,  - наступного дня  після  пред'явлення  ним роботодавцеві  вимог  про розрахунок,  суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній  заробіток  за  весь  період затримки розрахунку,  а при непроведенні його до розгляду справи - по  день  постановлення  рішення,  якщо  роботодавець  не   доведе відсутності в цьому своєї вини.  Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.  

На підставі п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, середньомісячна  заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні  2  календарні  місяці  роботи, що передують події, з якою пов'язана  відповідна  виплата.  

Відповідно до п. 8 цього ж порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).  

Судом встановлено, що позивач  перебував з відповідачем у трудових відносинах та працював  налагоджувальником контрольновимірювальних приладів та автоматики 6-го розряду з 13.11.2006 року (а. с. 4-5).  Згідно наказу № 216 від 11.04.2008 року був звільнений з роботи на підставі 38 КЗпПУ. Заборгованість підприємства з виплати заробітної плати становила 5476 грн.  

Виходячи з вище викладеного, враховуючи, що відповідач ні на вимогу позивача, ні на вимогу суду довідки про заборгованість не надав, а з роздруківки заборгованості по заробітній платі, яка була представлена відповідачем сума заборгованості становить 5476 грн.., суд приходить до переконання, що саме цю суму слід стягнути з відповідача.  

Довідки про середній заробіток ОСОБА_1 на вимогу суду представлено не було. Згідно даних системи персоніфікованого обліку Головного Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області, інформація на ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 01.04.2008 року відсутня у зв’язку з тим, що ЗАТ «Львівський керамічний завод» річну звітність до системи персоніфікованого обліку за 2008 рік не подавало. Зі слів позивача, його середній заробіток становив 1200 грн.  

Тому, виходячи з вище викладеного, враховуючи кількість робочих днів у відповідні періоди, середній заробіток за весь час затримки по день постановлення рішення становить: (1200+1200) / 42 (кількість робочих днів в лютому і березні) * 656 (кількість робочих днів за період з 11.04.2008р. по 22.11.2010р.) = 37485,71 грн. (без проведення відповідних відрахувань).  

Однак, з врахуванням того, що позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку у сумі 33600 грн., саме таку суму і слід стягнути з відповідача, оскільки суд не вправі вийти за межі позовних вимог.  

Окрім цього, виходячи з того, що довідки про заборгованість по заробітній платі не представлено відповідачем на вимогу суду, суд стягує суму компенсації втрати грошових доходів у сумі 178 грн., як заявлено позивачем..  

На підставі ст.79 ЦПК України судові  витрати  складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової  справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.  

Згідно п.4 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, зокрема, про стягнення заробітної  плати,   компенсацій   працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо  позивача,  на  користь   якого   ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору (ст.4 п.1 Декрету КМ України «Про державне мито»), він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог.  

На підставі ст.ст.117, 2371 КЗпП України, п.п.2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 до Закритого Акціонерного Товариства "Львівський керамічний завод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації і втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку задовольнити.  

Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства "Львівський керамічний завод" на користь ОСОБА_1 5476 грн. (п'ять тисяч чотириста сімдесят шість) гривень заборгованості по заробітній платі.  

Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства "Львівський керамічний завод" на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати грошових доходів у розмірі 178 грн.  (сто сімдесят вісім) грн.  

Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства "Львівський керамічний завод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки в розмірі 33600 (тридцять три тисячі шістсот) грн.  

Стягнути з Закритого Акціонерного Товариства "Львівський керамічний завод" на користь держави судовий збір в розмірі 392 грн. 54 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії вказаного рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    Суддя/підпис/  

  З оригіналом згідно:  

  Суддя:  

Г. М. Пилип'юк