Справа № 1п-438/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді - Гедз Б.М.
при секретарі – Рущак Т.О.
за участю прокурора - Козачук К.О.
розглянувши кримінальну справу № 140-4639 порушену по факту пограбування гр. ОСОБА_1 по вул. Широкій в м. Львові, -
в с т а н о в и в:
Слідчий СВ Залізничного РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області за згодою прокурора Залізничного району м. Львова направив кримінальну справу № 140-4639 порушену по факту пограбування гр. ОСОБА_1 по вул. Широкій в м. Львові до суду для вирішення питання про її закриття на підставі ст. 49 КК України.
З постанови вбачається, що 09.10.1995 року о 20.00 год. невстановлені слідством особи пограбували гр. ОСОБА_1 по вул. Широкій в м. Львові, завдавши йому матеріальної шкоди на суму 7 млн. крб.
04.11.1995 року дізнавачем Залізничного РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області лейтенантом міліції Андрес О.С. за даним фактом було порушено кримінальну справу № 140-4639 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України в редакції Кодексу 1960 року, санкція якої передбачала позбавлення волі на строк до 8 років.
В Кримінальному кодексі України, який набрав чинності 01 вересня 2001 року, злочин із аналогічною диспозицією передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до 7 років. П. 18 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень чинного Кримінального кодексу України вказує, що: «При вирішення питання про віднесення злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України 1960 року, які були вчинені до набрання чинності цим Кодексом, до злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких слід керуватися ст. 12 цього Кодексу, якщо це пом’якшує кримінальну відповідальність осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом. В інших випадках необхідно застосовувати відповідні положення Кримінального кодексу України 1960 року.
Оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України 2001 року передбачає менше покарання за санкцію ч. 2 ст. 141 КК України 1960 року, тому названий злочин слід класифікувати за ст. 12 КК України 2001 року, яка вказує, що тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули десять років – у разі вчинення тяжкого злочину. Ст. 11-1 КПК України передбачає закриття кримінальних справ в зв’язку із закінченням строків давності також і при не встановленні особи, що вчинила злочин протягом строків передбачених в ч. 1 ст. 49 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подання, просить закрити кримінальну справу № 140-4639 порушену по факту пограбування гр. ОСОБА_1 по вул. Широкій у м. Львові у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Санкцією ч. 2 ст. 141 КК України (у редакції 1960 року) за вчинення даного злочину передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років і відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України даний злочин класифіковано як тяжкий злочин.
Враховуючи вищенаведене, вимоги п. 4 ч.1 ст. 49 КК України, відповідно до якого строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину становить 10 років, а з дня вчинення пограбування гр. ОСОБА_1 минуло більше ніж 10 років, особу, яка вчинила злочин не встановлено, тому справа підлягає закриттю з вищевказаних підстав.
Керуючись ст. ст. 7-1, 11-1, 211, 248 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Закрити кримінальну справу № 140-4639 порушену по факту пограбування гр. ОСОБА_1 по вул. Широкій в м. Львові у зв’язку із закінченням строків давності.
На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з моменту її проголошення.
Суддя:
Оригінал постанови.