Справа № 2 – 18488/2010
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.
16 грудня 2010 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Степанової С.В., при секретарі Горустович К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської Ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 0,00282 га, яка розташована в АДРЕСА_1 В заяві вказав, що Маріупольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою за участю фахівців відділу Держкомзему у м. Маріуполі було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території м. Маріуполя, у ході якої встановлено факт самовільного зайняття та використання відповідачем ділянки з земель житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради, площею 0,00282 га під розміщення не житлової будівлі – капітального гаражу № 117. Маріупольською міською радою, в адміністративному підпорядкуванню якої знаходиться вказана земельна ділянка, рішення про надання її ОСОБА_2 не приймалось, у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку. Просив звільнити зобов’язати ОСОБА_2 звільнити вищевказану земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.
Представник особи, яка діє в інтересах держави – Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора, у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник позивача – Маріупольської міської ради, у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Приймаючи до уваги згоду представника позивача та представника особи, яка діє в інтересах позивача, суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.
Вислухавши представника позивача та представника особи, яка діє в інтересах позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.05.2010 року ОСОБА_2 самовільно зайнята та використовується земельна ділянка загальною площею 0,00282 га по вул. АДРЕСА_1 під розміщення гаражу № 117 на землях житлової та громадської забудови Маріупольської міської ради без правовстановлюючих документів (а. с. 7).
Для усунення виявлених порушень, провідним державним інспектором відділу Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м. Маріуполі 11.05.2010 року ОСОБА_2 видано припис № 000059 (а. с. 8).
Під час повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що вимоги припису № 000059 від 11.05.2010 року не виконано, самовільно зайняту земельну ділянку не звільнено, правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку не оформлені, про що Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м. Маріуполі складено акт від 16.06.2010 року та видано припис № 000086 від 16.06.2010 року (а. с. 5, 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту
державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку загальною площею 0,00282 га під розміщення гаражу № 117 по вул. АДРЕСА_1. Документи, які посвідчують його право власності чи право користування земельною ділянкою у відповідача відсутні. Тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, в яких, у випадках, встановлених законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснює прокурор.
Тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8,5 грн.
На підставі ст. ст. 116, 125, 212 ЗК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 81, 88, 208, 209, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Маріупольської міської Ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,00282 га, розташовану по вул. АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 8,5 грн.
Відповідач може подати до Жовтневого районного суду м. Маріуполя заяву про перегляд рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення позивачем та особою, яка діє в інтересах держави може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя