Справа № 2а-6021/10/1111
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
головуючого судді - Циганаш І.А.
при секретарі – Федоровій О.В.,
розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд
В С Т А Н О В И В:
06 жовтня 2010 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною і відновлення пропущеного строку позовної давності для захисту порушеного права на доплату пенсії, бездіяльності неправомірною щодо недоплати підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»; з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12 2008 р.; з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р .
В обґрунтування вимог вказує, що він, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 р. має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем не виплачувалась. Пунктом 17 статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 р.” дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2006 р. Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 р.” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 р. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 визнано неконституційним п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 р.”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідачем надані заперечення, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначив про відсутність коштів для такої виплати, так як не передбачена стаття видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни. Вказує, що управління не може бути належним відповідачем у справі, так як єдиним розпорядником бюджетних коштів є Пенсійний фонд України, Кабінет Міністрів України, відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України .
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних обставин.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 р.) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком і є дитиною війни, має право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. №2195-IV.
В силу приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 р.” від 19.12.2006 р. №489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. №2195-IV, на 2007 р. зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 положення п.12 ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 р.”, визнанні неконституційними. Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно пп. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. №107-VI, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. №107-VI, визнано неконституційним.
Судом встановлено, що з 1 січня 2008 р. ОСОБА_1 підвищено виплату пенсії на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 28.12.2007 р.). З 22 травня 2008 р., на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції від 18.11.2004 р.) управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді не проводився.
З вище викладеного вбачається, що з 1 січня 2008 р. по 21 травня 2008 р. ОСОБА_1 правомірно управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахована пенсія у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З 22 травня 2008 р. позивач має право на отримання підвищення пенсії, не на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Що стосується вимог позивача щодо виплати надбавки до пенсії починаючи з 01.01.2009 р., то відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 р.” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у 2009р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» встановлено у 2009 р. прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 р. Відповідно до Закону України №1715-VI від 06.11.2009 р. “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 р.” статтю 54 після частини першої доповнено новою частиною такого змісту: установити з 1 листопада 2009 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 грн. та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 632 грн.; дітей віком від 6 до 18 років - 776 грн.; працездатних осіб-744 грн.; осіб, які втратили працездатність - 573 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Тому, відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., згідно законодавства України, в цій частині вимоги підлягають задоволенню.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Відповідно до п.1, п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 щодо визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною і відновлення пропущеного строку позовної давності для захисту порушеного права на доплату пенсії, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Станом до 10.03.2010 року діяла норма закону, яка встановлювала річний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, зокрема, ч.2 ст.99 КАС України. З 10.03.2010 року набрали чинності зміни до ст.15 ЦПК України, згідно до яких спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплати за загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат розглядалися у порядку цивільного судочинства. Отже, для даної категорії справ встановлювалася загальна позовна давність тривалістю три роки.
Дана норма рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року визнана неконституційною, у зв”язку з чим категорії справ за вказаними вище позовами розглядаються за положеннями КАС України. Згідно ч.2 ст.99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до суду. Таким чином, протягом року на законодавчому рівні, шляхом прийняття або скасування норм Закону, встановлювалися та змінювалися процесуальні строки на звернення до суду, які або збільшувалися, або зменшувалися, впливаючи таким чином на право особи щодо звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсій не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком.
Виходячи із наведеного, вважаю, що строк звернення до адміністративного суду пропущено позивачем з поважних причин, не з його вини, а тому пропущений строк підлягає поновленню.
Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом – продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь в справі.
Керуючись ст. ст.71, 102, 158 -163, 183-2, 186 КАС, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити в повному обсязі.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як «дитині війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 р. N 2195-ІУ, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.; з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.; з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком та з урахуванням сум виплат, здійснених на підставі зазначеного Закону.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови відповідно до ч. 3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
На підставі ст. 183-2 КАС України, строк для подання апеляційної скарги на постанову прийняту в скороченому провадженні обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда І.А.Циганаш