Справа № 2-2517/10                                                                                                                  

  Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

  15 жовтня 2010 року     Дергачівський районний суд Харківської області  

у складі:  головуючого судді –                                                                          Манич В.П.,  

при секретарі –                                                                                     Булах С.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дергачі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дергачівському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”,  -                                                    

          В С Т А Н О В И В :  

  Позивач ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Дергачівському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „дітям війни”.  

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вона відповідно до ст.1 ЗУ №2195-ІV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно ст.6 цього Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За 2007 р. судом прийняте рішення про виплату їй соціальної допомоги.  

Верховна Рада України своїм ЗУ „Про Державний бюджет України на 2006 рік” статтями 77 та 110   Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” №489-V від 19.12.2006 року   призупинила дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”   .  

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням  №6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. по справі №1-29/2007, положення ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме п.12 ст.71, яким зупинено дію ст.6 ЗУ №2195-ІV  від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” визнано неконституційними.  

Рішенням КСУ від 22 травня 2008 року №10-рп/2008(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни за Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Вважає, що невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, є протиправною та такою , що суперечить Конституції та законам України.  

Просить суд поновити порушене право та зобов”язати відповідача зробити їй ,як дитині війни перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги за  період з 01.01.2008 р. по  теперішній час Просить стягнути  з відповідача на її користь судові витрати згідно квитанцій.  

В судове засідання позивач не з”явилася. В наданій до суду заяві просить справу розглядати без її участі, позов підтримує.  

Представник відповідача -  Управління Пенсійного фонду в Дергачівському районі  Харківської області в судове засідання не з”явився, про причину неявки суду не повідомив. Про день слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить  повідомлення про вручення поштового відправлення.  

До суду надав письмове заперечення в якому  заперечує проти позову і просить в його задоволенні відмовити в повному обсязі.  

Суд вважає можливим справу розглянути по суті у відсутності сторін.  

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1 народилася  ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорту серії НОМЕР_1.  

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується копією посвідчення  з проставленим в ньому штампом «Дитини війни».  

Враховуючи зазначений статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

  - 2 -  

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області і в період з 22.05.2008 р. по даний час підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вона не отримувала.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.  

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Відповідно до п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про Статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).  

Пунктом 6 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що Рішення Конституційного Суду  України  у  цій  справі  має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнаних неконституційними.  

Тому, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, з 22.05.2008 року УПФУ в Харківському районі Харківської області повинно було нарахувати та сплатити позивачу, як дитині війни, доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.  

На підставі викладеного, суд вважає безпідставним здійснення відповідачем позивачу доплати до пенсії з 22 травня 2008 року,  на підставі та у розмірах, встановлених п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. за № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  

Відповідно до ч. 2 ст. 3  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.  

  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача, який проживає в   Дергачівському районі Харківської області   - є Управління Пенсійного фонду України в   Дергачівському районі Харківської області.  

- 3 -  

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до повноважень Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством,  та виплата підвищення до пенсії позивачу, а суд не повноважний визначати конкретний розмір підвищення до пенсії позивача у грошовому вимірі,     суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.  

Також, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.  

    Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.  

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС  принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.  

Крім того, статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.  

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.  

Законом України " Про Державний бюджет на 2009 рік "дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено . Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік " розміри державних соціальних гарантій  на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України . Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Таким чином, суд зобов’язує відповідача здійснити нарахування доплати до пенсії позивачу з урахуванням сум, які їй уже були виплачені в 2008-2010 роках.  

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30%  доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.  

Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.  

Таким чином,  суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.  

    З метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд виходить за межі позовних вимог та визнає протиправною відмову УПФ України в Дергачівському районі Харківської області у здійсненні нарахування доплати до пенсії.  

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.  

Судові витрати по справі підлягають стягнення з державного бюджету.    

Керуючись  ст. ст.  22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107-IV від 28.12.2007р., рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, Законом України « Про державний  

  - 4 -  

бюджет на 2009 рік»,   Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001,   ст. ст.   10, 11,   15, 18,   27, 31, 57-60, 209, 212, 215 ЦПК України   , суд -  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області про зобов”язання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної допомоги „дітям війни” за 2008-2009 р.р. – задовольнити частково  

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області по невиконанню з 22.05.2008р. приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до  порушення прав  на  своєчасне нарахування та отримання  доплати до пенсії  з  22.05.2008 р.  

Здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1, передбаченої ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни„ виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування” з 22.05.2008р. та сплатити недоплачені суми пенсії.  

  Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 37,00 грн.  та судового збору в сумі 8,50  грн.  

  Суддя                                                                                                     В.П.Манич