Справа № 2-а-2975/10  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  21 липня 2010 року        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

  головуючого       судді Базана Л.Т.  

при секретарі       Сеник В.Г.  

  розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Миколаївській області про скасування постанови серії ВЕ №063200 від 31.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. та закриття провадження у даній справі.  

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні його до адміністративної відповідальності не враховано всі обставини справи, а також того, що встановленої швидкості він не перевищував, вважає, що рухався із допустимою швидкістю, а тому його дії були правомірними. Вказує, що інспектором ДАІ не надано жодних документальних доказів, які б підтвердили факт, що прилад, яким проводилося вимірювання швидкості зафіксував швидкість саме його автомобіля, оскільки могла бути зафіксована швидкість іншого автомобіля, оскільки він рухався в потоці транспорту.  

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі із мотивів викладених у позовній заяві.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надіславши письмові заперечення із яких вбачається, що вони позов не визнають, оскільки позивач порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вважають, що позивача правомірно притягнуто до адмівідповідальності і не вбачають підстав для скасування оскаржуваної постанови, просять її залишити без змін, а позов ОСОБА_1 - без задоволення.  

Суд, заслухавши пояснення позивача, оголосивши заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.  

Так, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №063200 від 31.05.2010 року встановлено, що гр. ОСОБА_1 31.05.2010 року о 17 год. 45 хв. на а/д М-14 Одесса – Мелітополь – Новоазовськ в с.Шевченково Миколаївської області керуючи автомобілем Дачія Логан, державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив швидкість на 25 км/год, рухався зі швидкістю 85 км/год, швидкість вимірювалась приладом Візир, чим порушив п.п.   12.4   ПДР України, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і на нього накладено штраф в розмірі 255 грн.  

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 31 травня 2010 року серії ВЕ № 162721 ОСОБА_1 31.05.2010 року о 17 год. 45 хв. на а/д М-14 Одесса – Мелітополь – Новоазовськ в с.Шевченково Миколаївської області керуючи автомобілем Дачія Логан, державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив швидкість на 25 км/год, рухався зі швидкістю 85 км/год, швидкість вимірювалась приладом Візир, чим порушив п.п.   12.4   ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.  

Відповідно до   п.12.4   Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.  

Згідно ч.1 ст.122 КУпАП встановлено, що п   еревищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину   є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

Так, відповідно до ст.245 КУпАП з   авданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.  

Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

А згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими   .   Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони   містять інформацію щодо предмету доказування.  

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 31 травня 2010 року серії ВЕ № 162721 ОСОБА_1 у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказав, що з твердженням працівника ДАІ не згідний, рухався з допустимою швидкістю руху.  

Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було надано в судове засідання жодних доказів на підтвердження викладених інспектором ДПС у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього, зокрема, ні у протоколі ні у постанові не вказано серійного номера приладу Візир, не надано свідоцтва про його повірку та матеріалів фіксації правопорушення.  

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові серії ВЕ №063200 від 31.05.2010 року, а також доказів в заперечення тверджень позивача щодо можливості фіксації за наведених обставин швидкості іншого, а не позивача, автомобіля представником відповідача наведено не було та в судовому засіданні не встановлено.  

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів зі сторони відповідача, прийшов до переконання, що   вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП слід вважати недоведеним, а тому постанову серії ВЕ №063200 від 31.05.2010року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП необхідно скасувати.  

Що ж стосується прохання позивача щодо закриття провадження у справі, то дане питання не входить в компетенцію суду, оскільки суд в даній категорії справ не є уповноваженим органом, який вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності і в силу цього не вправі закривати провадження у справі.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області – задовольнити частково.  

Постанову серії ВЕ №063200 від 31.05.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. – скасувати.  

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Головуючий                                                                      Базан Л.Т.