Справа № 2 – 35/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2010 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого Кіндяк І.С.
при секретарі Ганущенко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тахтаулівського навчально-виховного комплексу Полтавської районної ради Полтавської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа служба у справах дітей Полтавської районної державної адміністрації про стягнення матеріальної, моральної шкоди та витрат на лікування,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Полтавського районного суду з позовною заявою про стягнення матеріальної, моральної шкоди та витрат на лікування в обґрунтування своїх вимог зазначив, що його дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 06.02.2004 року близько 13.00 год. була побита своїми однокласниками, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Дочка позивача отримала тілесні ушкодження в зав’язку з чим їй була надано медична допомога і він поніс матеріальні затрати на ліки а також дитина отримала моральну шкоду в сумі 12 000 грн., тому останній змушений звернутися до суду з даною позовною заявою, так як відповідачі добровільно не відшкодовують понесені витрати.
В ході судового розгляду позивач збільшив розмір моральної шкоди, яку він оцінив в 250 000 грн.
В судове засідання з’явилися позивач ОСОБА_1, представники відповідача Тахтаулівського навчально-виховного комплексу Полтавської районної ради Полтавської області ОСОБА_15, ОСОБА_16, адвокат відповідачів ОСОБА_17, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Відповідачка ОСОБА_6 та представник третьої особи служби у справах дітей Полтавської районної державної адміністрації в судове засідання не з’явилися, з невідомих суду причин, сторони не заперечили проти розгляду справи без їх участі.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав повністю, уточнивши їх в тій частині, щоб кошти стягнути на користь і в інтересах неповнолітньої дитини, та підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.
Так позивач пояснив, що після бійки у його дитини погіршилося загальне самопочуття, впав зір, стала часто боліти голова і даний випадок до даного часу впливає на стан здоров’я дитини та на її навчання. ОСОБА_1 просив стягнути матеріальну шкоду за лікування, послуги адвоката та моральну шкоду завдану дитині, так як остання дуже переживала і після бійки у неї погіршилися як навчання так і відносини з дітьми в школі, вона постійно хворіє, її необхідно лікувати та надавати посиленне харчування, все це є наслідками бійки до цього часу.
Представники відповідача Тахтаулівського навчально-виховного комплексу Полтавської районної ради Полтавської області в судовому засідання заперечили проти позову, вказавши, що дійсно була бійка між дітьми, але не в стінах школи а після навчального процесу, коли діти йшли додому після уроків і працівники школи вже не здійснювали і не могли здійснювати за ними нагляду. Також директор навчального закладу пояснив, що даний випадок неодноразово розбирався в освітньому закладі серед педагогів та батьки на загальних зборах, зроблено відповідні висновки.
Окрім цього додатково директор пояснив, що даний випадок стався в 2004 році, коли діти ходили до 2-го класу на даний час вже навчаються в 9-му, серед дітей склалися нормальні дружні стосунки а ОСОБА_10 навпаки навчається гарно, часто нагороджується похвальними листами та отримує грамоти, що вказує на нормальний розвиток дитини та її навчання.
З приводу хвороб директор вказав, що ОСОБА_10 до школи вже прийшла з деякими хворобами, так як є дитиною яка постраждала від аварії на ЧАЕС, що підтверджується історією хвороби та виписними епікрізами дитини.
Адвокат відповідачів пояснив, що випадок який стався між дітьми, які навчалися в 2-му класі, це непорозуміння між малолітніми дітьми, які в такому віці, ще не розуміють, що таке навмисні бійки, катування та моральну шкоду. Вказав також, що ОСОБА_10 сама завдавала удари дітям, які після чого плакали, тому вважає, що позовні вимоги безпідставні і необхідно відмовити в задоволенні позову.
Відповідачі позов не визнали в повному обсязі підтримали думку адвоката, вказавши, що діти на даний час виросли, неприязнених стосунків між ними немає, випадок який стався в 2004 році є не інакше як непорозуміння між малюками, про який вони взагалі забули, вказавши, що ОСОБА_10 сама била їх дітей.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, 06.02.2004 року близько 13.00 год. між ОСОБА_10 з однією сторони та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з іншої сторони, почалася бійка, внаслідок якої дочка позивача отримала тілесні ушкодження в зав’язку з чим їй була надано медична допомога.
Даний факт ніким із сторін по справі не заперечувався і не оспорювався.
Згідно акту судово-медичного дослідження від 12.02.2004 року № 389 ОСОБА_10 внаслідок бійки отримала тілесні ушкодження у вигляді синців м’яких тканин тулуба, подряпини шкіри голови, які утворилися від дії тупого предмету, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, кваліфікуються , як ушкодження легкого ступеню тяжкості, що не спричинили короткочасний розлад здоров’я (т.1 а.с.-7).
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_18, яка оглядала ОСОБА_10, підтвердила що дійсно тілесні ушкодження могли бути нанесені саме 06.02.2004 року при даних обставинах і синці та подряпини вже проходили.
14.02.2004 року старшим о/у ВКМС Полтавського РВ УМВС України винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту відмовлено так як «дії малолітніх дітей є дитячими пустощами» (т.1 а.с.-6).
Згідно копій фіксальних чеків на ліки позивач на лікування витратив 100,96 грн. та на правову допомогу 50 грн. (т.1.а.с.-4).
Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_10 є мати ОСОБА_19 та батько ОСОБА_1 (т.1 а.с.- 11).
Відповідно вимог ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, ст. 61 ЦПК України.
На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Стаття 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, ст. 1167 ЦК України.
Відповідно ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Згідно ст. 1181 ЦК України, шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Суд вважає, що відповідно фактичних обставин справи, бійка між дітьми почалася коли останні йшли з навчання та поверталися додому та були за межами навчально-виховного закладу, тому позовні вимоги до Тахтаулівського навчально-виховного комплексу Полтавської районної ради Полтавської області задоволенню не підлягають.
Задовольняючи вимоги позивача відносно матеріальної шкоди та послуг адвоката суд вважає, що вони доведені на суму яка є в матеріалах справи.
Суд вважає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
По справі неодноразово призначалися судові експертизи які не виконані по ряду причин, як з вини позивача так і в зв’язку з відмовою відповідачів від її оплати, позивач не надав доказів причинного зв’язку між бійкою, яка трапилася 06.02.2004 року і погіршенням після цього здоров’я ОСОБА_10 на даний час, тому визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер дій та вину всіх дітей, постановою про відмову про порушення кримінальної справи встановлення того факту, що дії малолітніх дітей є дитячими пустощами, суд бере до уваги фізичні, моральні та психологічні страждання на той час малолітньої ОСОБА_10, наслідки тілесних ушкоджень і стан здоров’я .
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 25.05.2001 „ Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить від характеру та обсягу страждань як фізичних, душевних та психічних яких зазнала ОСОБА_10, характеру немайнових втрат, враховує стан здоров'я потерпілої, нанесені тілесні ушкодження і вважає, що позовні вимоги позивача в даній частині є обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні і підлягають частковому задоволенню.
Відповідно вимог ст. 209 ЦПК України, суд при винесенні рішення повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі згідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України, тому суд вважає, що з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу, витрати понесені на лікування, на користь держави судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10 - 14, 84, 88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст.1166, 1167, 1178, 1181 Цивільного Кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_10 3 000 грн. моральної шкоди.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1
- 100,96 грн. матеріальної шкоди за лікування,
- 50,00 грн. витрат на правову допомогу
всього - 150,96 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи в сум 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, якщо рішення було ухвалено без участі особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: