Справа №2-519/2010 р.

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

      01 листопада 2010 р.                                          м. Березівка

 Березівський районний суд Одеської області у складі:

 Головуючого Судді Лебединського С.Й.,

 при секретарі Супрунович Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 «Про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

 в с т а н о в и в:

 Позивачі, звернувшись до суду із цим позовом, просили стягнути з відповідачів на свою користь завдану майнову шкоду у розмірі 29116 (двадцять дев’ять тисяч сто шістнадцять) гривень , моральну шкоду по 5000 (п’ять тисяч) гривень на кожного з позивачів, державне мито 291 гривню 16 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 120 гривень.

 У судовому засіданні позивачі підтримали заявлені вимоги.

 Обгрунтовуючи вимоги позивачі пояснили суду наступне. 03 квітня 2010 р. о 18-30 годин, у селі М.-Олександрівка Березівського району Одеської області, ОСОБА_3, керуючи автомобілем ІЖ-412 ИЄ, що належав ОСОБА_4 і який знаходячись у стані алкогольного сп’яніння також був у салоні машини, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, ні прав на керування даним автомобілем, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, при виїзді з другорядної дроги на головну не надав переваги в русі автомобілю Volkswagen T4, яким керував ОСОБА_1, а в салоні якого знаходилась ОСОБА_2. В наслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху  п.п. а. п. 2.1; п.п. а. п. 2.9; п.10.1; п.16.11 виникло зіткнення вказаних автомобілів. Автомобіль Volkswagen T4 від зіткнення виїхав на узбіччя, при цьому пошкодив стовпи електроопори і отримав  чисельні пошкодження, а пасажирка ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.  

 Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги визнав. Був згодний сплатити позивачам половину від запропонованого ними розміру майнової та моральної шкоди. Від будь яких пояснень відмовився.

 Відповідач ОСОБА_3 викликався до суду неодноразово, був повідомлений належним чином, але до суду не з’явився. Будь яких заяв на розгляд справи у його відсутності, або відкладення розгляду справи, або поважність причин його неявок у судове засідання не подавав. За таких обставин, та відповідно ч.4 ст.169 ЦПК України у  разі повторної неявки в судове засідання відповідача,повідомленого  належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних.

 У судовому засіданні встановлено наступне.

 03 квітня 2010 р. коло 18-30 годин водій ОСОБА_3, керував автомобілем ІЖ 412 ІЕ д.№НОМЕР_1,  який належав ОСОБА_4 і який також був в салоні автомобілю. В порушення  Правил дорожнього руху  п.п. а. п. 2.1; п.п. а. п. 2.9; п.10.1; п.16.11, і не маючи при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон до посвідчення, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_3, виїжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги, не уступив дорогу автомобілю Volkswagen T4, рег.№ НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1. В наслідок його дій виникло ДТП, автомобіль Volkswagen T4 пошкодив дві бетонні опори лінії електропередачі отримавши при цьому  чисельні пошкодження, а пасажир ОСОБА_2 отримала легкі тілесні ушкодження.

 23 квітня 2010 р.ОСОБА_4 постановою Березівського районного суду по справі №3-282/2010 р. був визнаний винним за ч.1 ст.130 КпАП України за події які відбувались 03 квітня 2010 р. у с. М. Олександрівка о 18-30 годин і на нього було накладення адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.

 01 червня 2010 р. ОСОБА_3 був визнаний винним за ч.1 ст.130, ч.2 ст.122, ст.124 КпАП України за події які відбувались 03 квітня 2010 р. у с. М. Олександрівка о 18-30 годин і на нього було накладення адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1(один) рік.  

 В наслідок ДТП автомобіль Volkswagen T4, отримав чисельні ушкодження.  

 Згідно звіту про визначення розміру матеріальної шкоди (вартості відновлювальних робіт), спричинених володільцю а/м Volkswagen T4, 2000 р.в., держ.№НОМЕР_2, власником якого був ОСОБА_1, проведеного СПП ОСОБА_5 28 квітня 2010 р., яка діяла згідно  сертифікату  ФДМ України №7009/08 від 15 травня 2008 р., вартість відновлювальних робіт складає 28416 (двадцять вісім тисяч чотириста шістнадцять) гривень 61 коп., що по курсу НБУ долара США 7,9259 складає 3585 (три тисячі п’ятсот вісімдесят п’ять) доларів США.

 Відповідно квитанції до прибуткового касового ордеру №8  від 18 травня 2010 р. ОСОБА_1 за виконання договору з оцінки майна №26/04 від 28 квітня 2010 р. було сплачено 700(сімсот) гривень.

 Відповідно листку непрацездатності серії АБФ №951403 від 06 квітня 2010 р.  ОСОБА_2  перебувала на амбулаторному лікуванні  з діагнозом забій гемартроз правої лучевої кістки з 06 квітня 2010 р. по 15 квітня 2010 р..

 В наслідок ДТП позивачі отримали моральну шкоду  через ушкодження здоров’я ОСОБА_2, та пошкодженням автомобілю належного ОСОБА_2.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, на підставі представлених доказів та доведення перед судом їхньої переконливості суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України м  айнова шкода,  завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 Згідно ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана  з  
використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.  

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується  особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним  засобом, використання,  зберігання або утримання  якого  створює  підвищену небезпеку.  

Згідно ч.3 ст.1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом,  іншим об'єктом,  завдала шкоди діяльністю  щодо його використання, зберігання або утримання,  зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.  

Згідно ч.4 ст.1187 ЦК України якщо неправомірному заволодінню іншою особою  транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця),  шкода,  завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання,  відшкодовується ними спільно.

 Суд вважає, що винність дій відповідачі була встановлена у порядку адміністративного судочинства, а згідно ч.3 ст.61 ЦПК України о  бставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене суд вважає що відповідачі як особи яки заподіяли майнову шкоду позивачам повинні відшкодувати її у повному розмірі визначеному у звіті про визначення розміру матеріальної шкоди (вартості відновлювальних робіт), спричинених володільцю а/м Volkswagen T4, 2000 р.в., держ.№НОМЕР_2, проведеного СПП ОСОБА_5 28 квітня 2010 р.,

 При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує що згідно ч.1  ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  
 Згідно п.п. 1, 3 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях,  яких фізична  особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

 Також суд враховує, що згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

 Суд приймає до уваги посилання позивачів, як на підставу для відшкодування моральної шкоди, отримання стресу безпосередньо під час ДТП, фізичній болі яку відчувала позивачка ОСОБА_2, протягом часу перебування на лікарняному і у подальшому при виході на працю, оскільки була травмована права рука якою вона виконує основні функції. Також суд приймає до уваги що був пошкоджений автомобіль, який позивач ОСОБА_1 використовував для здійснення підприємницької діяльності і відсутність якого суттєво порушила звичайні життєві зв’язки позивачів, позбавила засобів для існування, що потребувало додаткових суттєвих зусиль для відновлення звичайного стану.

 За таких обставин суд погоджується з твердженням позивачів на отримання ними моральної шкоди. Суд також погоджується із запропонованим ними розміром цієї шкоди та його обґрунтуванням. При цьому суд виходить з принципів виваженості розумності та справедливості.

Відповідно ч.1 ст.88 з відповідачів на користь позивачів повинно бути стягнуто судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

 Керуючись ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд  

 в и р і ш и в:

 Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 «Про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_3, що мешкає по АДРЕСА_2, та ОСОБА_4, що мешкає по АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, що мешкають АДРЕСА_1 майнову шкоду у розмірі 29116 (двадцять дев’ять тисяч сто шістнадцять) гривень , моральну шкоду по 5000 (п’ять тисяч) гривень на кожного з позивачів, державне мито 291 гривню 16 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 120 гривень.

 Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

       Суддя: __________________________________________-