Справа № 2-8352/10                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я  

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

26 жовтня 2010 р.                                 Жовтневий районний суд  

                                             м. Дніпропетровська  

У складі:

Головуючого                 – судді Мазниці А.А.

Секретаря                 – Слоковій Н.С.

 За участю:

Представника позивача       – Писаренко Г.О.

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом   Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ :  

 Позивач у грудні 2009 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що відповідно до кредитного договору від 21.11.2006 р. № ML-300/3061/2006 відповідачці був наданий кредит у розмірі 62.900, 00 доларів США, зі сплатою за користування ним 5,99% річних та додатково плаваючої процентної ставки FIDR, з кінцевим терміном повернення 21.11.2023 р.  Оскільки зобов’язання позичальника не виконувалося належним чином, утворилася заборгованість перед позивачем,  пред’явлена у справі до стягнення з відповідачки. На підставі викладеного, з урахуванням уточнення заявлених вимог (а.с. 41), позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь 611.514, 06 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідачка до суду не з’явилася, за місцем проживання, зазначеним у договорі, не проживає (а.с. 40), у реєстрації не значиться (а.с. 39), у зв'язку з чим  про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом публікації оголошення у пресі (а.с. 51), що є підставою для розгляду справи у заочному порядку.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 21.11.2006 р. № ML-300/3061/2006 відповідачці був наданий кредит у розмірі 62.900, 00 доларів США, зі сплатою за користування ним 5,99% річних та додатково плаваючої процентної ставки FIDR, з кінцевим терміном повернення 21.11.2023 р. (а.с. 7-11).

Оскільки зобов’язання позичальника не виконувалося належним чином, утворилася заборгованість перед позивачем, розмір якої станом на 12.08.2010 у перерахунку на гривні за курсом НБУ склав  611.514, 06 грн. згідно наданому позивачем розрахунку (а.с. 42), правильність якого не оспорювалася.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України, обов’язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання повинне бути виконане у гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Виходячи з положень вищезазначених норм закону та встановлених фактичних обставин справи суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 527, 530, 533, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

  В И Р І Ш И В :  

 Позов – задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2  на користь  Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”   611.514, 06 грн. (шістсот одинадцять тисяч п’ятсот чотирнадцять гривень 06 коп.).  

В порядку розподілу судових витрат стягнути з  ОСОБА_2  на користь  Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”   1.820, 00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять гривень 00 коп)   .   

  Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.  

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.  

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.  

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя                                              А.А. Мазниця