Справа № 2-415 2007 року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Зацерковного М.М.

при секретарі Горбач Н.Д.

розглянув у попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого Бахмацького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Тиницької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок із надвірними будівлями, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Тиницької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок із надвірними будівлями що розташований в с.АДРЕСА_1, вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1року померла її рідна тітка ОСОБА_2, Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок із надвірними будівлями за вказаною адресою. Дане господарство відносилося до суспільної групи колгоспних дворів, членами якого рахувались ОСОБА_2. Ще при житті вона склала заповіт . В своєму заповіті ОСОБА_2 заповідала все своє майно племміниці ОСОБА_1. У встановлений шестимісячний термін після смерті ОСОБА_2спадщину позивачка прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до державної нотконтори та видачі свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємці першої черги по закону відсутні. При оформленні права власності на спадкове майно в державній нотаріальній конторі виникла необхідність в судовому порядку визнати право власності на дане спадкове майно.

В судове засідання позивачка не з'явилася , в матеріалах справи мається заява в якій позивачка просить справу розглянути у її відсутність. Позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача -Тиницької сільської ради в судове засідання не з"явився, в матеріалах справи мається заява в якій позивачка просить справу розглянути у її відсутність. Позовні вимоги визнає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно п 6: Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року "«Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», положення та ст.17 ЗУ «Про власність» щодо спільної спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону(з15.04.1991 року).Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування мають ті члени двору, котрі на 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів Згідно до ст.4 Постанови Верховної Ради України «Про

2

введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01.07.1990 року.

Як видно із матеріалів справи ОСОБА_2 проживала в господарстві за адресою АДРЕСА_1, яке відносилось до типу колгоспних дворів, що підтверджується довідкою Тиницької сільської ради № 431 від 20.03 .2007 року.

Копією  свідоцтва  про  смерть  підтверджується,  що  ОСОБА_2померла ІНФОРМАЦІЯ_1року, актовий запис № 42.

Відповідно до заповіту посвідченого секретарем виконкому Тиницької сільської ради 29 лютого 1984 року ОСОБА_2. все своє майно заповіла ОСОБА_1.

В установлений ст.549 ЦК України 1963 р. 6-місячний строк ОСОБА_1прийняла спадщину шляхом подання заяви до державної нотаріальної контори та видачі свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, що підтверджується довідкою державної нотаріальної контори.

Відповідно ст.1223 ЦК України 2003 року право на спадкування мають особи визначені в заповіті. А тому за ОСОБА_1повинно бути визнано право власності на будинок як спадкоємця за заповітом.

Керуючись ст.ст.  10> 27,-31,130, 212, 213, 215, 223, 294ЦПК України, ст.ст. 534, 548, 549 ЦК України (1963 року), 1223 (2004р), суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності на житловий будинок із надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.