Справа № 2-а-862 /10

                                                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року                              Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді                   Адамович Б.М.

                при секретарі                                            Савіцька Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Житомирській області інспектора ДПС 3-го взводу роти ДПС ОДДЗ Осінського Олександра Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся у суд із позовною заявою до Управління ДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанови серії АМ № 202136 від 25.08.2010 року про адміністративне правопорушення винесеної інспектором ДПС 3-го взводу роти ДПС ОДДЗ Осінським О.А. покликаючись на те, що 10.10.2010 року у відділі ДВС Червоноградського МУЮ він отримав копію даної постанови згідно якої його притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 гривень. Вважає таку постанову незаконною з наступних підстав.

 Йому ставиться у вину те, що він 25.08.2010 року о 14 год. 56 хв. керуючи автомобілем «Опель» з н. з. НОМЕР_1 на 258 км. а/д Київ – Чоп при дозволеній максимальній швидкості 50 км/год, рухався зі швидкістю 100 км/год, тобто перевищив дозволену швидкість руху на 50 км/год, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даного правопорушення позивач не вчиняв, про що вказав у протоколі про адміністративне правопорушення. В момент фіксування швидкості автомобіля, яким керував відповідач, інспектор ДПС знаходився приблизно за 50 метрів від знаку «Обмеження швидкості» та почав вимірювати швидкість коли той ще рухався до дорожнього знаку не встигнувши знизити швидкість до дозволеної на даній ділянці дороги. Після складення протоколу інспектором ДПС останнім не було вручено його копії позивачу. При складанні протоколу інспектор ДПС не захотів  залучати свідків які б могли підтвердити наявність нібито вчиненого правопорушення, хоча вони були. У постанові зазначено надуманих свідків в присутності яких позивач нібито відмовився отримати постанову по справі про адміністративне правопорушення, яких насправді не було, адреси їх проживання не вказані. На місці зупинення його транспортного засобу інспектором ДПС не роз’яснено його прав, тому просить поновити йому термін оскарження постанови та позов задоволити.

          Позивач подав письмову заяву про те, щоб справу слухати у його відсутності, позов просить задоволити повністю.

          Представник відповідача, в судове засідання повторно не з’явився, однак належним чином був повідомлений.

          Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, судом розглянуто справу без участі відповідачів  - суб’єктів владних повноважень на підставі наявних у справі доказів.

          Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Судом встановлено, що постановою серії АМ № 202136 від 25.08.2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП.

           Зі змісту постанови позивачу ставиться у вину те, що він 25.08.2010 року керуючи автомобілем «Опель» з н. з. НОМЕР_1  на 258 км. а/д Київ – Чоп при дозволеній максимальній швидкості 50 км/год, рухався зі швидкістю 100 км/год, тобто перевищив дозволену швидкість руху на 50 км/год.

           За змістом ст. 251 КУпАП доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до  адміністративної  відповідальності, потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Як вбачається зі змісту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, така не була вручена позивачу, не вказано усіх даних свідків(їх адреси проживання) відмови отримання порушником постанови по справі про адміністративне правопорушення. Постанову він отримав у відділі ДВС Червоноградського МУЮ 10.10.2010 року.

          Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган  (посадова   особа)    при    розгляді    справи  про адміністративне правопорушення  зобов'язаний  з'ясувати:  чи  було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що  пом'якшують  і   обтяжують   відповідальність,  чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу,  а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

         Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

          Протягом всього часу розгляду справи в суді, відповідач не надав суду достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування правомочності своїх дій.

         Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23.12.2005 року, зміст постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, треба навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

          За таких обставин суд прийшов до висновку, що зміст постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, відповідач – суб’єкт владних повноважень який прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв не в межах встановлених законом повноважень, а тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

          Відповідно до ст. 289 КУпАП в разі пропуску строку оскарження постанови з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на оскарження постанови.

         Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 284,289 КУпАП, ст.ст.10,11,70,71,159,160,162,289 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П о с т а н о в и в:

              Адміністративний позов задовольнити.

            Постанову серії АМ № 202136 від 25.08.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ст. 122 ч. 1 КУпАП – скасувати.

    Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  за ст. 122 ч. 1 КУпАП – закрити.

     Постанова оскарженню не підлягає

     Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті.    

        С у д д я