Справа № 1-389/10                                                                                                                                                                                                                                    

                                                  В  И  Р  О  К

                                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 року      Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді              Пилип’юк Г. М.

при секретарі                       Пацюркевичу О. В.

з участю прокурора            Щербая Т. А.

адвоката                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду справу про обвинувачення

                                                        ОСОБА_2,

                                                       ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

                                                       м. Львова, громадянина України,

                                                        українця, з середньою спеціальною освітою,

                                                       розлученого, не працюючого,

                                                       раніше  судимого, останній раз 05.02.2008 року

                                                       Залізничним районним судом м. Львова на 2 роки    

                                                       позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України

                                                       звільнений від відбуття покарання з іспитовим

                                                       строком 2 роки,

за ч.1 ст. 185 КК України,

                                                    в с т а н о в и в  :

14 травня приблизно 21 год. 30 хв. ОСОБА_2, знаходячись на головному залізничному вокзалі ст. Львів, з тунелю, який знаходився біля залізничного вокзалу ст. Львів, таємно викрав одну металеву решітку водопровідного стоку, чим спричинив матеріальну шкоду ДТГО «Львівська залізниця» на загальну суму 92 грн. 50 коп.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і дав показання про те, що 14.05.2010 року близько 09.00 год. вийшов із своєї квартири та пішов на залізничний вокзал м. Львова ст. Львів, де мав зустрітися з своїм знайомим на ім’я ОСОБА_3. Однак не дочекавшись знайомого, близько 15 год. 00 хв. пішов на привокзальний ринок, який знаходиться на вул. Городоцькій у м. Львові, де допомагав носити ящики з овочами. Потім через деякий час він знову пішов на залізничний вокзал, щоб зустріти когось із знайомих, однак нікого не зустрів. Після цього він пішов у тунель, який розташований під залізничними коліями, де помітив металеві решітки від водопровідного стоку, які він вирішив вкрасти. Потім, близько 21 год. 30 хв., коли стемніло, він знову повернувся до тунелю та, помітивши, що за ним ніхто не спостерігає, вкрав одну металеву решітку.  Через деякий час був затриманий працівниками міліції. У вчиненому розкаюється.

Зазначив, що зібрані досудовим слідством матеріали відповідають дійсності і він не має заперечень щодо повноти пред’явленого йому обвинувачення  та кваліфікації його дій, а тому вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитами підсудних та дослідженням тих матеріалів кримінальної справи, що характеризують їх особи, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювались, їх правильно розуміють підсудні, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

 Таким чином, суд вважає доведеними факт таємного викрадення підсудним чужого майна, тобто скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Обираючи підсудному вид і розмір покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, перебуває на обліку в наркологічному диспансері, за місцем проживання характеризується позитивно, щире каяття як пом'якшуючу відповідальність обставину, відсутність обтяжуючих покарання обставин і вважає, що для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, йому необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, але за умови контролю за його поведінкою, й звільнення його на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Згідно висновку спеціальної медичної наркологічної комісії № 282 від       27.05.2010 року ОСОБА_2 рекомендовано примусове лікування від алкоголізму (а. с. 35), однак суд вважає, що останній не становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а тому примусове лікування від алкоголізму ОСОБА_2 не призначає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

                                                       засудив  :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, й призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 /один/ рік.

На підставі ст. 75  КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

              Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази: металеву решітку водопровідного стоку синього кольору, ребристої форми, довжиною близько 150 см та вагою близько 15 кг повернути ДТГО «Львівська залізниця».

               На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

 Суддя/підпис/

 З оригіналом згідно:

  Суддя:

                                                                               Г. М. Пилип’юк