Справа 2а-687  

2010 р.  

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

  20 грудня 2010 р.               смт Станиця Луганська  

                  Луганської області  

  Суддя Станично-Луганського районного суду Антонов Ю.А., розглянувши у письмовому провадженні матеріали за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третьої особи – Головного управління державного казначейства України в Луганській області визнання дій посадових осіб УПФУ у Станично-Луганському районі неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду 3-ї групи,  

В С Т А Н О В И В:  

  20.10.2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дії незаконними, зобов’язання зробити перерахунок та виплату пенсії інваліду ЧАЕС з   01.07.2010   року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є інвалідом 3-ї групи від захворювання, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, повинен отримувати пенсію згідно з положенням ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої не може бути нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком. До того ж, відповідно до ст. 50 цього Закону, повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Однак, позивач вважає, що він отримує пенсію в заниженому розмірі.  

14.07.2010 року позивач звертався до УПФУ в Станично-Луганському районі про перерахунок пенсії, однак Листом від 28.07.2010 року № 1168/К-5 відповідач відмовив у його прохані. Вважаючи, що його право порушене, позивач звернувся з дійсним позовом у суд.  

Відповідач – УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області та третя особа – ГУДК України в Луганській області позов не визнали посилаючись на обставини викладені у своїх письмових запереченнях. Просять відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі та розглядати справу без участі їх представників.  

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.  

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Судом встановлено, що позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням позивача (а.с. 12). Відповідно до експертного висновку та довідки до акту огляду МСЕК (а.с. 13, 14) позивачу при повторному огляді встановлена ІІІ група інвалідності з 25.05.2010 року до 01.06.2013 року, захворювання пов’язано з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.  

14.07.2010 року     позивач звернувся до УПФУ в Станично-Луганському районі про перерахунок пенсії, виходячи з 6-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з 50% мінімальної пенсії за віком, однак Листом від 28.07.2010 року відповідач відмовив позивачу у його прохані (а.с. 16).  

Суд вважає, що такі дії відповідача є незаконними за наступними обставинами.  

На підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами та доповненнями на 09.07.2007 рік (до внесення змін 28.12.2007 року) особам, віднесеним до 1 категорії, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:  

-   інвалідам I групи – 100 процентів мінімальної пенсії за віком;  

-   інвалідам II групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком;  

-   інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначалися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.  

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.  

Обчислення і призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (ч.3 ст. 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 р.).  

В усіх випадках розмірі пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не могли бути нижчими: по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.  

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено Кабінетом Міністрів України.  

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до 1 категорії, мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячна додаткова пенсія особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, призначається у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, діє редакція Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями на 09.07.2007 року (до внесення змін 28.12.2007 року) та до теперішнього часу норми цього закону не зупинені.  

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

На підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:  

- у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;  

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії – з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.  

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначені (перерахунку) пенсії.  

Судом було встановлено, що позивач звернувся за перерахунком пенсії до відповідача 14.07.2010 року, а до суду 20.10.2010 року. На момент звернення, як вказано вище, діє редакція Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.  

Відповідно до ч.3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії І, ІІ, ІІІ, ІV розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, тобто на відповідний період.  

Згідно з викладеним суд вважає неправомірним зі сторони відповідача при вирішенні питання перерахунку розміру пенсії позивачу використання того нормативного акту, який суттєво погіршує його становище в порівнянні з другими учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, та громадянами, що порушує його Конституційні та пенсійні права.  

Приймаючи таке рішення суд ґрунтується на конституційних принципах, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч.2 ст. 6; 8, ч.2 ст. 19; 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, тому набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасовано, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.  

Таким чином, для позивача як інваліда другої групи, особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії   ,   нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.  

На підставі вищенаведеного, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії за віком в розмірі не нижче 6-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, є обґрунтованими і відповідають діючому законодавству.  

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх оплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.  

  Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, статтями 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтею 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», -  

П О С Т А Н О В И В:  

      Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

  Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо відмови   ОСОБА_1   в перерахунку та виплаті пенсії відповідно до положень ст. ст.   50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

  Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, починаючи з   01.07.2010 року   зробити перерахунок та щомісячно сплачувати   ОСОБА_1   пенсію   за 3 групою     інвалідності в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком для осіб, що втратили працездатність у відповідний період та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, для осіб, що втратили працездатність у відповідний період з урахуванням положень ч 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

  Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її отримання.  

  Головуючий:  

Ў  

Ў  Справа 2а-687

2010 р.

У Х В А Л А  

про розгляд адміністративної справи  

в порядку письмового провадження  

      20 грудня 2010 року                                    смт Станиця Луганська

                                              Луганської області

      Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Антонов Ю.А., перевіривши адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третьої особи – Головного управління державного казначейства України в Луганській області визнання дій посадових осіб УПФУ у Станично-Луганському районі неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду 3-ї групи,

  В С Т А Н О В И В:  

      20.10.2010 року до Станично-Луганського районного суду Луганської області надійшов зазначений адміністративний позов.

 Ухвалою від 21.10.2010 року було відкрито провадження у справі та призначене попереднє судове засідання на 30.11.2010 р.

 Ухвалою від 30.11.2010 р. справу призначено до судового розгляду на 20.12.2010 р.

 До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, в порядку письмового провадження.

 Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України у разі надходження від усіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, клопотання про розгляд справи без їхньої участі, справа розглядається у порядку письмового провадження відповідно до ст. 122 КАС України.

 За таких обставин вважаю за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

      Керуючись ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

  У Х В А Л И В:  

      Розгляд адміністративної справи за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третьої особи – Головного управління державного казначейства України в Луганській області визнання дій посадових осіб УПФУ у Станично-Луганському районі неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду 3-ї групи, провести у порядку письмового провадження.

      Ухвала оскарженню не підлягає.

      Суддя:

Ў Ў Справа 2а-687  

2010 р.  

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

  20 грудня 2010 р.                   смт Станиця Луганська  

                    Луганської області  

  Суддя Станично-Луганського районного суду Антонов Ю.А., розглянувши у письмовому провадженні матеріали за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третьої особи – Головного управління державного казначейства України в Луганській області визнання дій посадових осіб УПФУ у Станично-Луганському районі неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду 3-ї групи,  

В С Т А Н О В И В:  

20.10.2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дії незаконними, зобов’язання зробити перерахунок та виплату пенсії інваліду ЧАЕС з   01.07.2010   року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є інвалідом 3-ї групи від захворювання, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, повинен отримувати пенсію згідно з положенням ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої не може бути нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком. До того ж, відповідно до ст. 50 цього Закону, повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Однак, позивач вважає, що він отримує пенсію в заниженому розмірі.  

14.07.2010 року позивач звертався до УПФУ в Станично-Луганському районі про перерахунок пенсії, однак Листом від 28.07.2010 року № 1168/К-5 відповідач відмовив у його прохані. Вважаючи, що його право порушене, позивач звернувся з дійсним позовом у суд.  

Відповідач – УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області та третя особа – ГУДК України в Луганській області позов не визнали посилаючись на обставини викладені у своїх письмових запереченнях. Просять відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі та розглядати справу без участі їх представників.  

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.  

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.  

Судом встановлено, що позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням позивача (а.с. 12). Відповідно до експертного висновку та довідки до акту огляду МСЕК (а.с. 13, 14) позивачу при повторному огляді встановлена ІІІ група інвалідності з 25.05.2010 року до 01.06.2013 року, захворювання пов’язано з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.  

14.07.2010 року     позивач звернувся до УПФУ в Станично-Луганському районі про перерахунок пенсії, виходячи з 6-ми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з 50% мінімальної пенсії за віком, однак Листом від 28.07.2010 року відповідач відмовив позивачу у його прохані (а.с. 16).  

Суд вважає, що такі дії відповідача є незаконними за наступними обставинами.  

На підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами та доповненнями на 09.07.2007 рік (до внесення змін 28.12.2007 року) особам, віднесеним до 1 категорії, призначалася щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:  

-   інвалідам I групи – 100 процентів мінімальної пенсії за віком;  

-   інвалідам II групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком;  

-   інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи призначалися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.  

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.  

Обчислення і призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (ч.3 ст. 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-IV від 17.11.2005 р.).  

В усіх випадках розмірі пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не могли бути нижчими: по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.  

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено Кабінетом Міністрів України.  

Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до 1 категорії, мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складає з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячна додаткова пенсія особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, призначається у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Таким чином, діє редакція Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями на 09.07.2007 року (до внесення змін 28.12.2007 року) та до теперішнього часу норми цього закону не зупинені.  

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

На підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:  

- у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;  

- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії – з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.  

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначені (перерахунку) пенсії.  

Судом було встановлено, що позивач звернувся за перерахунком пенсії до відповідача 14.07.2010 року, а до суду 20.10.2010 року. На момент звернення, як вказано вище, діє редакція Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796 із змінами і доповненнями.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.  

Відповідно до ч.3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії І, ІІ, ІІІ, ІV розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, тобто на відповідний період.  

Згідно з викладеним суд вважає неправомірним зі сторони відповідача при вирішенні питання перерахунку розміру пенсії позивачу використання того нормативного акту, який суттєво погіршує його становище в порівнянні з другими учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС, та громадянами, що порушує його Конституційні та пенсійні права.  

Приймаючи таке рішення суд ґрунтується на конституційних принципах, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч.2 ст. 6; 8, ч.2 ст. 19; 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, тому набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасовано, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.  

Таким чином, для позивача як інваліда другої групи, особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії   ,   нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.  

На підставі вищенаведеного, вимоги позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області здійснити перерахунок пенсії за віком в розмірі не нижче 6-ми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, є обґрунтованими і відповідають діючому законодавству.  

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх оплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.  

Керуючись статтями 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, статтями 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статтею 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», -  

П О С Т А Н О В И В:  

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області щодо відмови   ОСОБА_1   в перерахунку та виплаті пенсії відповідно до положень ст. ст.   50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, починаючи з   01.07.2010 року   зробити перерахунок та щомісячно сплачувати   ОСОБА_1   пенсію   за 3 групою     інвалідності в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком для осіб, що втратили працездатність у відповідний період та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, для осіб, що втратили працездатність у відповідний період з урахуванням положень ч 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її отримання.  

  Головуючий: