Справа №2-2048  

2010 рік  

РІШЕННЯ  

іменем України  

  01 грудня 2010 року     м. Вінниця  

Вінницький районний суд Вінницької області  

  В складі:   головуючого судді                   Бондаренко О. І.  

при секретарі     Штойко О.П.  

за участю: представника позивача           ОСОБА_1  

позивача                                                      ОСОБА_2  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  ОСОБА_3, ОСОБА_2 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про тлумачення змісту заповіту та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,  -  

  ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області про тлумачення заповіту та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 в АДРЕСА_1  

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з спадкового майна, в тому числі з будинковолодіння АДРЕСА_2  

30.09.2008 року ОСОБА_4 залишив заповіт, яким на випадок своєї смерті залишив наступне заповітне розпорядження:  кімнату АДРЕСА_3 заповідав дочці ОСОБА_5, кімнату АДРЕСА_3 заповідав сину ОСОБА_3, кімнату 1-1, 1-2 та господарські будівлі по АДРЕСА_4 заповідав внучці ОСОБА_2, кімнату АДРЕСА_5 заповідав дочці ОСОБА_6 та внучці ОСОБА_2. Даний заповіт був посвідчений секретарем Стрижавської селищної ради 30.09.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 1000 (а.с. 9).  

Заяву про прийняття спадщини подали ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Заяву про відмову від прийняття спадщини користь ОСОБА_2 подали ОСОБА_6 та ОСОБА_5.  

Позивачі не мають можливості оформити свої спадкові права в Вінницькій районній державній нотаріальній конторі, оскільки в заповіті не були зазначені конкретні частки спадкового будинковолодіння, які зазначив у своєму заповіті ОСОБА_4  

Згідно  листа  Вінницької  районної державної  нотаріальної  контори  від 06 листопада 2010 року за № 2153/01-14, ОСОБА_3 та ОСОБА_2  не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом оскільки в заповіті ОСОБА_4 не вказано назву населеного пункту, в якому знаходиться будинок, що заповідається. Також у даному листі зазначено, що зі змісту вказано заповіту випливає, що воля спадкоємця була спрямована на встановлення спільної часткової власності на дане будинковолодіння. В такому разі, в заповіті повинно було бути вказано, яка частка, виражена в простих правильних дробах, відійде кожному спадкоємцю.  

В зв'язку з тим, що у заповіті, який склав ОСОБА_4 30.09.2008 року зазначено, що він проживає в житловому будинку АДРЕСА_5 і далі по тексту заповіту зазначено вулицю та номер будинку,   що зі змісту даного заповіту зрозуміло, що ОСОБА_4 заповідав саме будинковолодіння АДРЕСА_5 Вінницької області, що належав померлому згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння № 1 від 11.01.1996 року, так як іншого будинку у його власності не було.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_2  позовні вимоги підтримали, аргументуючи їх мотивами, викладеними в позовній заяві.  

Представник відповідача Стирижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області – в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу без представника сільської ради, позовні вимоги визнають.  

Заслухавши пояснення представника позивача  ОСОБА_3 – ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.  

Як встановлено по справі ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 в АДРЕСА_6 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.03.2010 року виданого виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, актовий запис № 34 (а.с.8).  

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з спадкового майна, в тому числі з будинковолодіння АДРЕСА_5 Вінницької області, яке належало померлому згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння № 1 від 11.01.1996 року (а.с.23).  

30.09.2008 року ОСОБА_4 залишив заповіт, яким на випадок своєї смерті залишив наступне заповітне розпорядження:  кімнату АДРЕСА_3 заповідав дочці ОСОБА_5, кімнату АДРЕСА_3 заповідав сину ОСОБА_3, кімнату 1-1, 1-2 та господарські будівлі по АДРЕСА_4 заповідав внучці ОСОБА_2, кімнату АДРЕСА_5 заповідав дочці ОСОБА_6 та внучці ОСОБА_2. Даний заповіт був посвідчений секретарем Стрижавської селищної ради 30.09.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 1000 (а.с. 9).  

Як вбачається з відповіді Вінницької районної державної нотаріальної контори № 2236/01-14 від 19.11.2010 року  після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Вінницькій державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа № 200/2010 р.. Заяву про прийняття спадщини подали ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Заяву про відмову від прийняття спадщини користь ОСОБА_2 подали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 44).  

Позивачі не мають можливості оформити свої спадкові права в Вінницькій районній державній нотаріальній конторі, оскільки в заповіті не були зазначені конкретні частки спадкового будинковолодіння, які зазначив у своєму заповіті ОСОБА_4  

Згідно п.  24 Постанови Пленуму Верховного  Суду України «Про  судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх  від права на  спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі  відповідних органів місцевого  самоврядування за місцем відкриття спадщини.  

Згідно  листа  Вінницької  районної державної  нотаріальної  контори  від   06 листопада 2010 року за № 2153/01-14, ОСОБА_3 та ОСОБА_2  не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом оскільки в заповіті ОСОБА_4 не вказано назву населеного пункту, в якому знаходиться будинок, що заповідається. Також у даному листі зазначено, що зі змісту вказано заповіту випливає, що воля спадкоємця була спрямована на встановлення спільної часткової власності на дане будинковолодіння. В такому разі, в заповіті повинно було бути вказано, яка частка, виражена в простих правильних дробах, відійде кожному спадкоємцю (а.с.10).  

В зв'язку з тим, що у заповіті, який склав ОСОБА_4 30.09.2008 року зазначено, що він проживає в житловому будинку АДРЕСА_5 і далі по тексту заповіту зазначено вулицю та номер будинку,   що зі змісту даного заповіту зрозуміло, що ОСОБА_4 заповідав саме будинковолодіння АДРЕСА_5 Вінницької області, що належав померлому згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння № 1 від 11.01.1996 року, так як іншого будинку у його власності не було. Також, ОСОБА_4, в силу своєї правової необізнаності зазначив саме конкретні назви будівель та споруд, які він заповідав спадкоємцям, що збігаються з назвами визначеними в технічному паспорті на дане будинковолодіння, виготовленому в КП « ВООБТІ» від 26.20.2010 року, але без визначення розміру часток (а.с.24-29).  

Згідно висновку КП «ВООБТІ» від 26.10.2010 року було визначено розмір часток, яким дорівнюють визначені ОСОБА_4 у заповіті від 30.09.2008 року кімнати та інші будівлі в спадковому будинковолодінні. Так, в результаті проведеного розрахунку встановлено, що: кімната 1-3 будинковолодіння складає 9/50 часток від житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами;  кімнати  1-5, 1-6 складає 21/100 частку від житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами; кімнати 1-1, 1-2, господарські будівлі та споруди в будинковолодіння складають ? частку від житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами; кімната 1-4 будинковолодіння складає  11/100 часток від житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.  

В зв'язку з тим, що на користь ОСОБА_2 відмовилися решта спадкоємців за заповітом, її частка у спадщині складає: 9/100 часток будинковолодіння,  а частка ОСОБА_3 має складати 21/100 часток будинковолодіння.  

Згідно ч. 2 ст. 1256 ЦК України, у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом у відповідності до статті 213 Цивільного кодексу України.  

Згідно ст. 213 ч. 2   ЦК України, на вимогу однієї або обох сторін суд може встановити рішення про тлумачення змісту правочину.  

На вимогу позивача суд відповідно до ч. 4 ст. 213 ЦК України постановляє рішення про тлумачення змісту правочину, якщо немає можливості визначити справжню волю особи,  яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами , звичаї ділового обороту , подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.  

Таким чином, заповіт вчинений ОСОБА_4 30.09.2008 року, слід тлумачити наступним чином: «Я, ОСОБА_4, який родився ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_7 мешкаю в АДРЕСА_8, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, усвідомлюючи значення своєї дії,  діючи  добровільно  та  попередньо ознайомлений з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, на випадок своєї смерті роблю таке заповітне розпорядження: 9/50 часток будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_9, яка задається з кімнати 1-3 заповідаю дочці ОСОБА_5, 21/100 частку будинковолодіння, яка складається з кімнати  1-5,   1-6  в житловому будинку під літерою   «А»,      заповідаю   сину   ОСОБА_3, 1\2 частину будинковолодіння, яка складається з кімнат 1-1, 1-2 в житловому будинку під літерою «А» та господарських будівель, а саме: з веранди під літерою «а», ґанку з козирком, сараю під літерою «Б», сараю під літерою «В», убиральні під літерою «Г» заповідаю внучці ОСОБА_2,   11/100   часток  будинковолодіння,   які складаються з кімнати 1-4 в житловому будинку під літерою «А» заповідаю дочці ОСОБА_6 та внучці ОСОБА_2. Ворота №  1, хвіртку № 2, огорожу № 3, № 4, № 5, криницю № 6  залишити в спільному користуванні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2».  

Відповідно до ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах , що не заборонені законом , зокрема із правочинів.  

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.    

За даних обставин суд приходить до висновку, що право позивачів на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.210,213, 328, 1222, 1223, 1225, 1228, 1233 ЦК України , ст.ст.11, 15, 59, 60, 209, 213-215  ЦПК України, суд,-  

  ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволити.  

Тлумачити заповіт від 30.09.2008 року, посвідчений секретарем виконкому Стрижавської селищної ради Вінницького району 30.09.2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 1000, складений від імені ОСОБА_4, наступним чином: «Я, ОСОБА_4, який родився ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_7 мешкаю в АДРЕСА_8, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, усвідомлюючи значення своєї дії,  діючи  добровільно  та  попередньо ознайомлений з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, на випадок своєї смерті роблю таке заповітне розпорядження: 9/50 часток будинковолодіння, розташованого за адресою: смт. АДРЕСА_10 яка задається з кімнати 1-3 заповідаю дочці ОСОБА_5, 21/100 частку будинковолодіння, яка складається з кімнати  1-5,   1-6  в житловому будинку під літерою «А», заповідаю сину ОСОБА_3,   1\2 частину будинковолодіння, яка складається з кімнат 1 -1, 1 -2 в житловому будинку під літерою «А» та господарських будівель, а саме: з веранди під літерою «а», ґанку з козирком, сараю під літерою «Б», сараю під літерою «В», убиральні під літерою «Г» заповідаю внучці ОСОБА_2,   11/100   часток  будинковолодіння,   які складаються з кімнати 1-4 в житловому будинку під літерою «А» заповідаю дочці ОСОБА_6 та внучці ОСОБА_2. Ворота №  1, хвіртку № 2, огорожу № 3, № 4, № 5, криницю № 6  залишити в спільному користуванні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_2».  

Визнати за ОСОБА_3, право власності в порядку спадкування за заповітом на: 21/100 частину будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 вул. Нова будинок № 18, яка складається з кімнат 1-5, 1-6 в житловому будинку під літерою «А», що належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 Ворота № 1, хвіртку № 2, огорожу № 3, № 4, № 5, криницю № 6 залишити в спільному користуванні з ОСОБА_2.  

Визнати за ОСОБА_2,  право  власності в порядку   спадкування   за   заповітом   на:    79/100   частин будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 вул. Нова будинок № 18, яка складається з кімнат: 1-1, 1-2, 1-3,1-4 в житловому будинку під літерою «А» та господарських будівель, а саме: з веранди під літерою «а», ганку з козирком, сараю під літерою «Б», сараю під літерою «В», убиральні під літерою «Г», що належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 Ворота №1, хвіртку № 2, огорожу № 3, № 4, № 5, криницю № 6 залишити в спільному користуванні з ОСОБА_3.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

  Суддя: