Справа №22ц-1062 2007 р.                           Головуючий у 1 інстанції Білик Г.О.

Категорія 5                                                           Доповідач Антоненко B.I.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах   Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Антоненко В.І., судців: Поліщука М.А, Тракало В.В.., при секретарі Данчук Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про визначення порядку користування земельною ділянкою, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на жилий будинок та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Заслухавши доповідь судці апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-       

встановила:

У липні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що йому на праві власності належить 41/100 частка жилого будинкуАДРЕСА_1 у м. Бровари Київської області на підставі свідоцтва про право власності, виданого 1 грудня 2000 року. 38/100 вказаного будинку належать відповідачці ОСОБА_2, а 21/100 - третій особі ОСОБА_3. Будинок розташований на земельній ділянці розміром 900 кв.м. Оскільки між ним та відповідачкою виник спір з приводу користування земельною ділянкою, позивач просив визначити порядок користування земельною ділянкою пропорційно часткам у праві власності на будинок.

У березні 2004 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на будинок від 1 грудня 2000 року, визнати за нею право власності на 67/100 часток спірного будинку та право користування 600 кв.м земельної ділянки та стягнути з ОСОБА_1. 1000 грн. моральної шкоди. В ході розгляду справи доповнила свої позовні вимоги та просила виділити її частку будинку в натурі.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 27 грудня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено. Визнано за ОСОБА_1. та ОСОБА_3. право спільного користування 1/3 часткою будинкуАДРЕСА_1 у м. Бровари, а саме: приміщеннями 2-4, 2-2, 2-1, 2-5, 2-3 та 1/3 частиною земельної ділянки розміром 300 кв.м. Визнано за ОСОБА_2 право користування 2/3 частками будинку, а саме:

приміщеннями 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 та 2/3 частинами земельної ділянки площею 600 кв.м. Стягнуто з ОСОБА_1. та ОСОБА_3. солідарно на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 20,26 кв.м частини будинку у сумі 10000 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 1.01.2000 року жилий будинокАДРЕСА_1 у м. Бровари належав на праві власності позивачу ОСОБА_1. - 1/6 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 2.04.1985 року Броварською міською державною нотаріальною конторою за реєстром №1-1247; третій особі ОСОБА_3. - 1/6 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 14.05.1993 року Броварською міською державною нотаріальною конторою за реєстром №1-2632, та відповідачці ОСОБА_2 - 4/6 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 2.04.1985 року Броварською міською державною нотаріальною конторою за реєстром №1-1247, - 1/6 частка, на підставі договору дарування, посвідченого 20.08.1998 року тією ж нотаріальною конторою за реєстром №2873, - 1/6 частка та на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.12.1999 року тією ж нотаріальною конторою за реєстром №2-4116, -2/6 частки. 1.12.2000 року виконавчий комітет Броварської міської ради на підставі свого рішення від 22.11.2000 року №370 видав сторонам свідоцтва про право власності на будинок, у яких частки сторін змінені, а саме: ОСОБА_1. - 41/100, ОСОБА_3. -21/100, ОСОБА_2 - 38/100. Відповідачка ОСОБА_2 у вересні 2006 року звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 22.11.2000 року №370.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного провадження. У порушення вказаних вимог закону суд розглянув дану справу до вирішення судом адміністративного позову ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 22.11.2000 року, від результату вирішення якої залежить рішення по даній справі.

Задовольнивши повністю позов ОСОБА_1. та визнавши за ним і ОСОБА_3. право спільного користування 1/3 часткою спірного будинку, суд у порушення положень ст. 11 ЦПК України суд вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1., який звернувся до суду з позовом про визначення порядку користування земельною ділянкою і додаткової позовної заяви про розділ будинку в натурі не подавав.

Крім того, рішення суду не відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України, оскільки в ньому відсутнє посилання на норми матеріального права, на підставі яких вирішено справу, а з резолютивної частини рішення не зрозуміло, який спір вирішив суд: про виділ частки майна в натурі відповідно до положень ст. 364 ЦК України чи про визначення порядку користування майном відповідно до правил ст. 358 ЦК України. Арифметичні частки будинку, виділені сторонам, не відповідають реальним часткам та правоустановчим документам, визначені судом довільно без урахування висновку

судової будівельно-технічної експертизи від 10 березня 2006 року про неможливість поділу будинку відповідно до часток співвласників.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним свідоцтв про право власності від 1.12.2000 року, визнання за нею права власності на 67/100 часток спірного будинку та виділ цієї частки в натурі. Зазначені позовні вимоги судом не розглянуті і рішення щодо них не ухвалено.

Відповідно до положень п.5 ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений шляхом ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш повно з"ясувати обствини справи, права та обов"язки сторін, уточнити позовні вимоги та їх правові підстави, перевірити обгрунтованість доводів та заперечень сторін, витребувати необхідні документи, зібраним доказам дати належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст.305, 311, 315 ЦПК України, колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 27 грудня 2006 року   скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.