Справа №22Ц-0564/2007                                    Головуючий в 1 інстанції Кабанячий В.А.

Категорія 01,26                                                   Доповідач в 2 інстанції Яворський М.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Приходька К.П.,

суддів: Яворського М.А., Суханової Є.М.,

при секретарі Зозулі Н.С. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скар­гою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького районного суду Ки­ївської області від 1 грудня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування після смерті ОСОБА_3.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, ко­легія суддів

встановила:

У жовтня 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з вказаним позовом, вимоги якого обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_3, яко­му на час смерті належала ½  частка у праві власності на жилий будинок АДРЕСА_1 в м. Переяслав-Хмельницький.

Позивачка звернулась до місцевої державної нотаріальної контори з заявою про прий­няття спадщини, де дізналась про те, що спадщина після смерті ОСОБА_3. вже була прийнятою дочкою померлого ОСОБА_2. шляхом подачі нею аналогічної заяви.

У зв'язку з тим, що спадкодавець останні роки свого життя перебував у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги, від здійснення якої ОСОБА_2. ухилялась, по­зивачка просила суд усунути останню від права на спадкування.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 1 грудня 2006 року у за­доволенні заявленого позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким вимогу її позову задовольнити.

Посилається на неправильну оцінку судом доказів та хибність у зв'язку з цим його вис­новків.

Так, висновок суду про те, що ОСОБА_3 на час своєї смерті не перебував у без­порадному стані, спростовується виписками з історії його хвороби та медичної картки, з яких вбачається, що ОСОБА_3 страждав на пухлину мозку та цукровий діабет, мав опухлі ноги та виразку на правій нозі. Наведене позбавляло його працювати.

Спадкодавець перебував у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку з цим потре­бував сторонньої допомоги, від здійснення якої ОСОБА_2. ухилялась. Таку допомогу здійснювала ОСОБА_1., про що неодноразово пояснювали суду допитані у судовому засіданні свідки.  

Свої заперечення на наведені доьоди апеляційної скарги ОСОБА_2. апеляційному суду не подала.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, якому на праві власності належав жилий будинок АДРЕСА_1 у м. Переяслав - Хмель­ницький.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є дочка померлого ОСОБА_2., яка у встановлений законом шестимісячний строк подала до місцевої державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішення суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у без­порадному стані.

Такий стан полягає у неможливості спадкодавця самостійно забезпечувати власну жит­тєдіяльність, з похилим віком спадкодавця, його тяжкою хворобою або каліцтвом спадко­давця перебуває у безпосередньому причинному зв'язку.

З виписки з історії хвороби Переяслав-Хмельницької ЦРЛ №710/92 від 30 серпня 2006 року, виписки з медичної картки хворого вбачається, що на час своєї смерті ОСОБА_3 хворів на цукровий діабет, мав пухлину мозку, у зв'язку з чим перебував у діабетичній та мозковій комі.

Наведений стан був виявлений у нього лише ІНФОРМАЦІЯ_1, тоді як під час остан­нього медичного догляду в серпні 2003 року у нього була виявлена лише виразка шлунку.

Майже з усіх доказів, що містяться в матеріалах справи, крім показань свідка ОСОБА_5., вбачається, що протягом останніх років, а саме з 2003 до 2006 року, ОСОБА_3 самостійно пересувався, був спроможним самостійно забезпечувати власну життєдіяльність.

У зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність основ­ної з підстав для усунення ОСОБА_2. від права на спадкування після смерті її батька.

Вважає, що у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1. не вказала докази, якими саме вона спростовує показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. та ОСОБА_11, з яких вбачається, що відповідачка у межах своїх можливостей надавала допомогу своєму батьку, у вільний від навчання час навідувала його.

Показання решти свідків обмежуються вказівкою на здійснення позивачкою допомоги спадкодавцю, достовірність відомостей, що містяться в показання наведених вище свідків, не заперечують.

З огляду на це, керуючись ст.ст.303, 304, п. 1 ч. 1 ст.307, ст.ст.313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького районного суду Кенійської області від 1 грудня

2006 року залишити без змін.                              

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.