Судове рішення #1272676
Справа № 22А -1471/2006

Справа 22А -1471/2006                                                Головуючий у І інстанції Островська О.О.

Категорія 38                                                                    Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.

 

 

 

УХВАЛА

                Іменем України

19 квітня 2007 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах .Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого-судді.: Юровської Г.В.

судців                           Яворського М. А., Суханової Є.М..

при секретарі              Данчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали адміністративної справи за шеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови

апеляційного суду Київської області ОСОБА_2. та просив стягнути з відповідача матеріальні

збитки в сумі 22762 гривень та моральні збитки в сумі 20 тисяч гривень моральних збитків, мотивуючи

свої вимоги тим, що під час розгляду суддями апеляційного суду Київської області його позову до ГУ

МВС України в Київської області про перерахунок пенсії було допущено ряд порушень чинного

законодавства при здійсненні правосудця. Відповідач же, будучи керівником апеляційнрго суду, своїми

листами на його звернення щодо розгляду вказаних справ спричинив йому матеріальної та моральної

шкоди, яку він просив стягнути в судовому порядку.                            

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2006 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1. відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду позивач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення його адміністративного позову та стягнення з відповідача по справі на його користь 42762 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував його доводів проте, що відповідач по справі буду головою апеляційного суду Київської області де розглядалися подані ним позови та скарги мав можливість та повинен був вплинути на суддів підпорядкованого йому суду для привального та своєчасного розгляду справ за його участі, однак він цього не зробив, що призвело до порушення його прав. Просив задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, позивачку, перевіривши матеріали адміністративної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка по справі 17 грудня 2004 року ОСОБА_1. звернувся з цивільним позовом до Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ в Київській області про зобов'язання відповідача зробити йому перерахунок пенсійного забезпечення відповідно до Указів Президента України, які встановлювали пенсійні надбавки особам, яким була призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".

Рішенням від 28 лютого 2005 року Білоцерківським міськрайонним судом було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1. та зобов'язано відповідача зробити позивачу перерахунок пенсійного забезпечення з врахуванням 100 % надбавки відповідно до Указу Президента України № 173/2002 від 23 лютого 2002 року, з врахуванням 90 % надбавки за безперервну службу відповідно до Указу Президента № 370/2003 від 1 травня 2003 року та з врахуванням 33,3 % щомісячної премії

 

відповідно до Указу Президента № 923/96 від 4 жовтня 1996року.

14 травня 2005 року Білоцерківським міськрайонним судом було відмовлено ГУ МВС України в Київській області в поновленні строку для апеляційного оскарження ухвали суду від 28 лютого 2005 року.

28 листопада 2005 року колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області відмінила ухвалу від 14 травня 2005 року і постановила нову ухвалу, якою поновила строк для оскарження рішення суду 28 лютого 2005 року.

2 лютого 2006 року судова колегія Апеляційного суду Київської області скасувала рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 28 лютого 2005 року і ухвалила нову постанову про відмову позивачу в позові ГУ МВС України в Київській області про перерахунок пенсії.

Зазначена постанова в день її ухвалення набула законної сили, є чинною і обов'язковою для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що, постановлюючи цю постанову в складі колегії порушено значну кількість норм як матеріального, так і процесуального права, не розглядались заявлені ним клопотання.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив із того, що сторони в адміністративній справі, а також особи, які не брали участі у справі якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої шстанції після перегляду їх в апеляційному порядку, а також судові рішення апеляційної інстанції повністю або частково, до Вищого адміністративного суду України, що передбачено ст.. 210, 211 КАС України, тому позовні вимоги ОСОБА_1. щодо неправомірності дій відповідача є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без

задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно

встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і

процесуального права                                                                                   

Згідно зі статтями 126,129 Конституції України судці при здійсненні правосудця незалежні й підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Зі змісту наведених положень закону вбачається, що рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосудця, пов'язаних із підготовкою та судовим розглядом справ, перевіркою їх у порядку апеляційного провадження, можуть оскаржуватись у чинному в даний час касаційному порядку, а не шляхом перевірки відповідної посадової особи апеляційного суду.

Рішення та ухвали суду (дії чи бездіяльність судців) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції та законодавством про судочинство.

Кодексом Адміністративного судочинства визначений порядок касаційного перегляду ухвал суду апеляційної інстанції (ст. 211-213 КАС України), в тому числі і оскарження постанов суд апеляційної інстанції ( ч. 1 ст. 211 КАС України), що зазначено і судом першої інстанції при вирішення вказаного адміністративного позову.

Колегія судців вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права тому апеляційна скарга повинна бути залишена без задоволення, а постанова суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195,198,200,205,206 КАС України, колегія судців,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація