Справа № 22-Ц 737/2007                     Головуючий в І інстанції Міхеєнкова Т.Л.

Категорія 14,36                                              Доповідач у II інстанції Заріцька А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2007 року   колегія суддів судової палати   в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого   Назарчука Р.А..,

суддів Заріцької А.О., Приходька К.П.

при секретарі Шешко Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_2 до Літочківської сільського ради Броварського району, ОСОБА_1 ОСОБА_3, третя особа Броварський районний відділ земельних ресурсів, про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, свідоцтва про право на спадщину за законом та договору купівлі-продажу земельної ділянки,-

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2006 року, яким задоволено позов ОСОБА_2. і визнано недійсними державний акт на право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку розміром 0,281 га; свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 про успадкування указаної земельної ділянки; договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 0,281 га та акт на право приватної власності на земельну ділянку розміром 0,2221 га виданий на ім'я ОСОБА_1.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що при прийнятті рішення суд належно не з'ясував обставин, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, які не були доведені в суді, порушив норми матеріального та процесуального права.

Просила ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2. відмовити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не встановила.

З матеріалів справи вбачається, що у користуванні позивачки перебуває земельна ділянка по АДРЕСА_1 розміром 0,14 га. (а.с. 11,19,20)

У користуванні ОСОБА_4. по АДРЕСА_2 перебувало 0,16 га. (а.с. 14,15-17,21)

Рішенням виконкому Літочківської сільської ради № 43 від 25 червня 1997 року указані 0,16 га передані ОСОБА_4. у приватну власність.(а.с.21,77)

Даних про те, що у користуванні ОСОБА_4. по АДРЕСА_2 перебувала більша за розміром земельна ділянка, або за його життя в установленому законом порядку ОСОБА_4. у власність було передано додатково ще 0,121 га, матеріали справи не містять.

Разом з тим, у державному акті, виданому 17 вересня 1998 року на підставі рішення виконкому № 43 від 25 червня 1997 року, розмір переданої ОСОБА_4. у власність земельної ділянки зазначено 0,281 га. (а.с.45)

Достатньо повно з'ясувавши обставини справи суд дав належну правову оцінку встановленому і обґрунтовано прийшов до висновку про те, що права позивачки порушені, і підлягають захисту, оскільки встановлено, що зазначена у державному акті ОСОБА_4. земельна ділянка не відповідає фактичній, до її розміру внесено частину земельної ділянки позивачки. Земельну ділянку 0,281 га після смерті ОСОБА_4. успадкувала відповідачка ОСОБА_3. і 11 червня 2002 року продала відповідачці ОСОБА_1, яка лише у 2006 році отримала на своє ім'я державний акт. Порушення прав позивачки було встановлено при вирішенні ОСОБА_1. питання про встановлення в натурі меж придбаної нею земельної ділянки, (а.с.46, 47,49,50)

Крім іншого, вказані обставини стверджені актом комісії Літочківсь­кої сільського ради з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології, яку очолював сільський голова ОСОБА_5., членами були: депутат ОСОБА_6, землевпорядник сільської ради ОСОБА_7. та ОСОБА_8.

Комісія, обстеживши земельні ділянки ОСОБА_2. та ОСОБА_1. прийшла до висновку, що розмір земельної ділянки указаний в державному акті не відповідає дійсності, до нього зараховано частину земельної ділянки позивачки, якій (за змістом акту комісії) було рекомендовано звернутися до суду за захистом порушеного права. Це вбачається також з листа сільської ради на ім'я позивачки (а.с. 12, 13). Указані документи підписані сільським головою ОСОБА_5.

Представник сільської ради у судовому засіданні суду першої інстанції позов визнав і пояснив, що при виготовленні технічної документації була допущена помилка, тому розмір і конфігурація земельної ділянки указані в державному акті ОСОБА_4. не відповідають дійсності.

Оскільки указана помилка при переході права власності на спірну земельну ділянку до інших осіб повторювалася у нових правовстанов-люючих документах, суд обґрунтовано задовольнив позов про визнання їх недійсними.

Заперечуючи проти позову відповідачі ОСОБА_3. та ОСОБА_1. не довели обставин, на які посилалися, і доводів позивачки не спростували.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання відповідачів на помилковість запису про рішення виконкому сільської ради у державному акті на ім'я ОСОБА_4., оскільки вимог позивачки та висновків суду вони не спростовують і на результати вирішення спору не впливають.

На вимогу суду ТОВ „МУК" подало копії документів з технічної документації із землеустрою по передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4., зокрема, виписку з рішення виконкому № 43 від 25 червня 1997 року, яка надавалося ТОВ „МУК", як підстава для передачі у власність земельної ділянки, проте указана виписка не відповідає самому рішенню № 43 і в супереч йому містить посилання на розмір земельної ділянки яка рішенням № 43 у власність ОСОБА_4. не передавалася. З копії акта про встановлення меж на місцевості також вбачається, що представник ТОВ „МУК" діяв на підставі рішення виконкому № 43 від 25 червня 1997 року.

Рішенням виконкому Літочківської сільської ради № 50 від 31 серпня 1998 року була лише затверджена технічна документація по складанню державних актів.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставин справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 60 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що позивачка довела свої вимоги і вважає обґрунтованим рішення про задоволення її позову.

Відповідає матеріалам справи також висновок суду першої інстанції про те, що позивачка не пропустила строку позовної давності, оскільки судом

встановлено, що спір виник коли новий власник земельної ділянки ОСОБА_1. почала в натурі встановлювати межі купленої нею земельної ділянки.

Апеляційна скарга рішення суду не спростовує і посилань на обставини, які б об'єктивно свідчили про незаконність судового рішення, не містить.

Оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 209,218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.