Справа№22Ц-811/2006                                                                 Головуючий у 1 інстанції Бабіш А.А.

Категорія   5                                                                                  Доповідач у 2 інстанції Поліщук М.А.

УХВАЛА

Іменем    України.

23 березня 2007 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В.І. суддів - Поліщука М.А., Тракало В.В. при секретарі - Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними

скаргами    ОСОБА_1,    ОСОБА_2                                                                                          на рішення

Васильківського міськрайонного суду від 18 грудня 2006року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання право власності на новостворене майно.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь в розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2006року ОСОБА_1. і ОСОБА_2. звернулись в суд із позовом і просили визнати за кожним із них право власності на 1\4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 с.м.т.Калинівка Васильківського району Київської області. ОСОБА_1. просила надати їй у володіння і користування кімнату№1-4 розміром 35,80кв.метрів та коридор№1-3 розміром 4,60 кв.метрів зазначеного будинку.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що за час спільного проживання у вказаному будинку вони за усною домовленістю із відповідачами про те, що спірний будинок буде їх сумісною власністю, за свій рахунок та своєю працею прибудували житлову кімнату№1-4 та коридор№1-3, здійснили капітальний ремонт та переобладнання старої частини спільного житлового будинку, але відповідачі в порушення домовленості оформили прибудови на своє ім»я.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 18 грудня 2006року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким визнати за ОСОБА_1. право власності на 1\4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 с.м.т.Калинівка Васильківського району Київської області та надати у володіння і користування кімнату№1-4 розміром 35,80кв.метрів та коридор№1-3 розміром 4,60 кв.метрів у вказаному будинку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким визнати за нею право власності на 1\4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 с.м.т.Калинівка Васильківського району Київської області, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Апеляційні скарги підлягають відхиленню із слідуючих підстав.

Відповіддю до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Як вбачається із матеріалів справи і    встановлено судом                     житловий будинок  по

АДРЕСА_1 с.м.т.Калинівка Васильківського району Київської області побудований ОСОБА_3. і ОСОБА_4. за час сумісного проживання в шлюбі, зданий в експлуатацію в 1966 році і зареєстрований на ім»я ОСОБА_3.

Рішенням виконкому Калинівської селищної ради №3 від 29.01.1998 року дозволено ОСОБА_3. прибудувати до житлового будинку веранду розміром 2,0x3,8м, веранду розміром 2,0x4,0м та кімнату розміром 8,0x5,0м на власній присадибній ділянці.

Згідно довідки Васильківського МБТІ від 7.12.2006року даних про введення в експлуатацію добудованих приміщень до будинку немає.

В житловому будинку проживають З(три) сім»ї: ОСОБА_3. і ОСОБА_4, , які зареєстровані за вказаним місцем проживання; ОСОБА_1. із своєю сім»єю і ОСОБА_5. із своєю сім»єю, які за вказаною адресою не зареєстровані.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, ідо позовні вимоги є недоведеними.

Колегія суддів із вказаними висновками погоджується, поскільки вони є обгрунтованими і відповідають вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. та ОСОБА_5. із своїми сім»ями прожинають в житловому будинку по АДРЕСА_1 с.м.т.Калинівка Васильківського району з до >волу відповідачів, які є їх батьками.

Кожна із сімей, які проживають в даному будинку, веде своє господарство та має сімейний бюджет окремо одна від одної.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім»ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Згідно ст.331 ЖК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Власником житлового будинку є ОСОБА_3., якому в установленому законом порядку було надано дозвіл на проведення прибудови веранди та житлової кімнати до будинку.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та вказаних вимог закону, колегія

суддів погоджується із висновком суду, про те, що позивачами не доведено, що будівництво житлової кімнати№1-4 та коридору №1-3 у вказаному житловому будинку велось за рахунок спільної праці членів сім»ї і за усною домовленістю із відповідачами про те, що вказаний житловий будинок буде їх спільною сумісною власністю.

Поскільки угода про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, сторонами не укладалась, то позивачі, які приймали участь в будівництві вказаної кімнати та коридору будинку, з врахуванням роз»яснень  Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від

4 жовтня -1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» вправі вимагати не вигнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво будинку, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування та ухвалення нового рішення при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про невідповідність висновків сулу дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального права і не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні суду.

Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду від 18 грудня 2006року залишити без  змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.