Справа № 22 ц - 507/2007 р.

Головуючий у 1-й інстанції Ярмоленко Г.Л. Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Хопти С.Ф.

суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі Данчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Київської області від 16 листопада 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, -

Встановила:

В серпні 2006 р. позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, який в ході судового розгляду уточнила (а.с. 54-55)

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у неї з відповідачкою протягом тривалого часу існують неприязненні стосунки. Неодноразово відповідачка пошкоджувала їй паркан, і вона несла матеріальні витрати по його відновленню. По факту пошкодження паркану вона зверталась із відповідними заявами до Володарського РВ ГУ МВС України в Київській області. 14 квітня, 28 квітня та 20 червня 2006 р. за її заявами були прийняті постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно відповідачки.

Відповідачка протягом тривалого часу поширює відносно неї неправдиві відомості, висловлюється в її адресу нецензурними словами, з погрозами фізичної розправи, в зв"язку з чим позивачка зверталась із заявою в прокуратуру району і 03.07.2006 р. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

В період з квітня по серпень 2006 р. відповідачка щоденно висловлювалась в її адресу нецензурними словами, що відбувається в присутності дільничного інспектора міліції, сусідів, її сина та малолітньої внучки.

Вважає, що відповідачка такими неправомірними діями, які виразилися в поширенні відомостей серед сусідів, які не відповідають дійсності, та висловлюванням в її адресу нецензурними словами, принижує її честь та гідність як серед сусідів так і серед знайомих, підриває її авторитет серед односельців, що завдає їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 2500 грн. і просить стягнути з відповідачки на її користь. Також просить стягнути судові витрати.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 16 листопада 2006 р. позов задоволено, стягнуто з відповідачки на користь позивачки 2500 грн. моральної шкоди та 240 грн. судових витрат.

Відповідачка в апеляційній скарзі просила скасувати зазначене рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивачці завдана моральна шкода з вини відповідачки відповідно до вимог ст. 28 Конституції України та ст. 1167 ЦК України.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що між сторонами протягом останніх трьох років існують неприязненні стосунки з приводу неодноразового пошкодження відповідачкою паркану, по факту пошкодження якого позивачка зверталась із відповідними заявами до Володарського РВ ГУ МВС України в Київській області. 14 квітня, 28 квітня, 20 червня та 03 липня 2006 р. за її заявами були прийняті постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно відповідачки.

Судом встановлено, що відповідача неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення хуліганських дій відносно позивачки, що підтверджується постановами Володарського районного суду Київської області від 16.04.2005 р. та від 05.04.2006 р.

Судом встановлено, що відповідачка поширює відносно позивачки неправдиві відомості, висловлюється в її адресу нецензурними словами, що підтверджується матеріалами справами та показаннями свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Встановлено, що відповідачка своїми неправомірними діями, які виразилися в висловлюванні в адресу позивачки нецензурними словами та поширенні неправдивих відомостей відносно позивачки серед сусідів, рідних та знайомих, принижує її честь та гідність, підриває її авторитет серед односельців, що завдало їй моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивачці завдана з вини відповідачки моральна шкода відповідно до вимог ч.І ст. 1167 ЦК України.

З огляду на викладені обставини справи і вимоги закону вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими.

А тому суд прийшов до правильного висновку про відшкодування позивачці моральної шкоди з підстав, передбачених ст. 28 Конституції України та ч.І ст. 1167 ЦК України.

Рішення суду відповідає вимогам закону і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

У відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції стягнув з відповідачки на користь позивачки 2500 грн.

Згідно роз"яснень п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 р. № 4 з наступними змінами та доповненнями під

моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п.9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

В даному випадку позивачці дійсно завдана моральна шкода з вини відповідачки. В той же час, позивачка не надала доказів, які б свідчили про значні обсяги моральних і фізичних страждань, тому колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру суми у відшкодування моральної шкоди на її користь до 1000 грн., змінивши судове рішення в цій частині.

Судові витрати підлягають відшкодуванню в сумі 124,50 грн. відповідно до вимог ст. ст. 79, 81, 84 ЦПК України (100 грн. витрати на правову допомогу, 17 грн. судовий збір, 7,50 витрати на інформаційно-технічне забезпечення).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити рішення Володарського районного суду Київської області від 16 листопада 2006 р. в частині, що стосується розміру моральної шкоди та судових витрат.

У відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 124,50 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.