Справа № 22-Ц- 911/2007                                    Головуючий в 1 інстанції Медвідь Н.О.

Категорія 01,02, 05                                                  Доповідач у II інстанції Заріцька А.О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого  Назарчука Р.А.,

суддів Заріцької А.О., Приходька К.П.,

при секретарі Шешко О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа спеціальний загін „Кобра" при МВС України особливого призначення, про визнання права власності на автомобіль,-

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду від 21 грудня 2006 року, яким йому відмовлено у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3. про визнання права власності на автомобіль.

Апеляційну скаргу обґрунтовував доводами про те, що рішення суду не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Просив ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів підстав для її задоволення не встановила.

З матеріалів справи вбачається, що нотаріально посвідченою довіреністю від 5 вересня 2006 року відповідач ОСОБА_3, який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_2, посвідченою 13 червня 2006 року, уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (незалежно один від одного) управляти та розпоряджатися від його імені належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1, виданого МРЕВ-5 ДАІ в м. Києві 18 жовтня 2001 року, автомобілем марки BMW 525, 1994 року випуску, (а.с. 13)

З позовної заяви та усних пояснень позивача вбачається, що 5 вересня 2006 року він автомобіль у ОСОБА_3. купив за 6 600 американських доларів, що було еквівалентно 33 330 грн., оформивши договір купівлі-продажу генеральною довіреністю.

Судом встановлено, що 8 вересня 2006 року, через сумніви у дійсності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, позивач, при керуванні вказаним автомобілем BMW 525, був затриманий співробітниками спеціального загону „Кобра". Оскільки за висновком експерта було встановлено, що свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 не відповідає встановленим стандартам і виготовлене кустарним способом з використанням друкарського обладнання, автомобіль BMW 525 був затриманий і поміщений на штраф майданчик.

Достатньо повно з'ясувавши обставини справи, суд дав належну правову оцінку встановленому і обґрунтовано прийшов до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог.

Вважаючи, що він набув права власності на спірний автомобіль позивач просив визнати договір купівлі-продажу дійсним, визнати його добросовісним набувачем і зобов'язати СЗ ,Добра" повернути автомобіль власнику. При цьому, позов обґрунтовував посиланням на норми матеріального закону, які не мають відношення до спірних правовідносин, крім того є суперечливими між собою.

 Так, він просив визнати за ним право власності на автомобіль визнавши його, відповідно до  ст. 335 ЦК України, безхазяйною річчю; визнавши автомобіль, відповідно до ст.ст. 336, 347 ЦК України, річчю, від якої власник відмовився; відповідно до стхт. 328, 334, 626 ЦК України - внаслідок договору.

Наведені підстави не могли бути враховані при вирішенні даного спору, а сама по собі довіреність не могла стати підставою для виникнення права власності.

Можливість визнання договору дійсним передбачена ч. 2 ст. 220 ЦК України, проте, на обставини, які могли бути покладені в основу такого рішення, позивач не посилався і судом вони не встновлені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення заявленого позову. Відповідно до ч. 1 ст. З, ч.І ст. 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому названим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи -не вбачається, що у судовому засіданні були доведені вимоги позивача про визнання його права, або підстави для захисту порушеного права. За таких обставин у суду не було правових підстав для задоволення його позову.

Апеляційна скарга висновків суду не спростовує і посилань на обставини, які б свідчили про незаконність рішення суду, не містить.

Оскільки рішення суду відповідає вимогам закону підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.