Справа № 22ц-617/2007 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Артюх К.В.
Доповідач - Позігун М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
Головуючого-судді: ПОЗІГУНА М.І,
суддів: ОСТРЯНСЬКОГО В.І., МЕЛЬНИЧЕНКА Ю.В.
при секретарі: ГАВРИЛЕНКО Ю.В.
з участю: розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Обрій" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 9 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Обрій" про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
ВАТ „Обрій" звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 9 лютого 2007 року, яким стягнуто з апелянта на користь ОСОБА_1. 6836 грн. 12 коп. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні, 68 грн.36 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В апеляційній скарзі ВАТ „Обрій" ставиться питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Незаконність судового рішення апелянт обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, оскільки судом неправильно застосовано положення ст.233 КЗпП України щодо перебігу строку на звернення до суду за захистом порушеного права, відповідно до якої з врахуванням положень ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України „Про оплату праці" повинен бути застосований тримісячний строк, протягом якого працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору, оскільки середній заробіток за час затримки проведення розрахунку при звільненні не відноситься до належної працівникові заробітної плати, на яку не поширюється строк позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України. Таким чином, суд при винесенні рішення не врахував,
2
що позивачка пропустила строк на звернення до суду за захистом порушеного права внаслідок невірного застосування норми матеріального права. Безпідставним є висновок суду про наявність вини апелянта у невиплаті належних сум в день звільнення працівникам в строки зазначені ст. 116 КЗпП України, оскільки необхідні кошти в підприємства з'явилися лише в жовтні 2006 року після продажу майна, а 27.10.06 року було проведено повний розрахунок з усіма працівниками, в тому числі і з позивачкою.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що при звільненні позивачки з роботи 19.01.2006 року згідно наказу № 1-к від 19.01. 2006 року в зв'язку з ліквідацією підприємства ВАТ „Обрій" відповідно до п. 1 ст.40 КЗпП України підприємство перед позивачкою мало заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги в сумі 12369 грн. 69 коп. Остаточний розрахунок з позивачкою було проведено лише 27 жовтня 2006 року.
Позивачка звернулася до суду за захистом порушеного права 4 грудня 2006 року, а тому з врахуванням положень ч.1 ст. 117 КЗПП України вона не пропустила строку на звернення до суду за захистом порушеного трудового права.
Отже, висновок місцевого суду про необхідність стягнення на користь позивачки середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку є вірним, оскільки сама по собі відсутність у відповідача необхідних для проведення з позивачем остаточного розрахунку коштів не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення строку розрахунку при звільненні позивача з роботи, і ця обставина не свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплати всіх належних сум ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Обрій" відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м Чернігова від 9 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.