УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Любобратцевої Н.І.
Суддів: Даніла Н.М.
Чистякової Т.І.
При секретарі: Бахтагарєєвій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Військової частини А - 4465 про визнання протиправною відмови сплатити грошову компенсації замість невиданого продовольчого забезпечення та про стягнення заборгованості по сплаті цієї компенсації, за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до в/ч А - 4465 про визнання протиправною відмови сплатити грошову компенсацію замість продовольчого забезпечення та стягнення заборгованості по сплаті цієї компенсації в сумі 5531 грн. 26 коп.
Вимоги мотивовані тим, що до 21.12.2004 року він проходив військову службу у в/ч А - 4465 та перебував на продовольчому забезпеченні, проте, з 11.03.2000 року по 21.12.2004 року його не забезпечували продовольчим пайком, грошову компенсацією замість нього не сплачували, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті компенсації у сумі 5531 грн. 26 коп., яку позивач і просив стягнути на свою користь.
Постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 29 листопада 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права за неповно з'ясованих обставин, що мають значення для справи. Зокрема, вважає, що судом першої інстанції порушені вимоги Конституції України, Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" та Закону України „Про Збройні Сили України".
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити.
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважної причини пропущений строк звернення до суду.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, а також вимогам чинного законодавства.
Справа № 22-а-1931/07 Головуючий в першій
інстанції, суддя - Копичинський О.В. Доповідач - Чистякова Т.І
2
Так, з матеріалів справи вбачається, що про порушення свого права на отримання грошової компенсації замість продовольчого пайка за період з 11.03.2000 року по 21.12.2004 року позивачу стало відомо під час його звільнення з військової служби. Проте, з адміністративним позовом ОСОБА_1. звернувся лише 30.10.2006 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Згідно з частиною 2 статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. На застосуванні правил ч.1 ст.100 КАС України наполягав відповідач в судовому засіданні (а.с.14).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України « Про Збройні Сили України» соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Дію вказаної норми закону призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) згідно із Законом України « Про деякі міри по економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 p. N 1459-ІП, який набрав чинності з 11 березня 2000року, та Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 Закону України «Про деякі міри по економії бюджетних коштів» від 23 березня 2000року № 1577-111.
Норми забезпечення продовольчими пайками, або грошової компенсації замість них були встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №316 від 12 березня 1996року. Вказаною постановою була передбачена норма №7, яка встановлювала пайок для видачі на руки генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, Збройних Сил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Служби безпеки, Цивільної оборони, Управління державної охорони, військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу МВС.
Після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №426 від 29 березня 2002року «Про норми харчування військовослужбовців збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» втратила чинність вищезазначена Постанова Кабінету Міністрів України №316 від 12 березня 1996року. Постановою КМУ № 426 від 29 березня 2002року встановлена загальновійськова норма №1 харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, при цьому за вказаною нормою забезпечуються харчуванням військовослужбовці офіцерського складу лише при виконанні специфічних функцій та проходження служби в оперативних умовах, наприклад - чергування, обслуговування авіаційної техніки та таке інше.
-3-
Видача військовослужбовцям продовольчого пайка, або грошової компенсації замість нього, на умовах, які були передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №316 від 12 березня 1996року Постанова Кабінету Міністрів України №426 від 29 березня 2002року не передбачає. Підстави для нарахування суми компенсації замість продовольчого пайка за нормою №1, передбаченою Постанова Кабінету Міністрів України №426 від 29 березня 2002року, відсутні.
Згідно зі ст. 15 Закону України « Про Збройні Сили України» фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Грошова компенсація замість продовольчого пайка військовослужбовцям, в тому числі і позивачу, за період з 11 березня 2000року до часу його звільнення зі служби 21.12.2004року не нараховувалась і кошти на виплату такої компенсації за вказаний період не передбачались в фінансуванні військових частин .
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав належну оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, а тому оскаржувана постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись статтями 195, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до суду касаційної інстанції.