Справа № 2-а-2172/1226  

2010 р.  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

  22 листопада 2010 року                                                                                                 м. Свердловськ  

  Свердловській міський суд Луганської області в складі:  

одноособово  судді      Александриної І.О.,  

при секретарі с/з:         Радченко Л.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області у місті Свердловську Луганської області  адміністративну  справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ВДАІ з обслуговування м. Свердловська Романцова Олександра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в обґрунтовування своїх вимог зазначивши, що постановою від 09 жовтня 2010 року серії ВВ №436796 відповідач визнав його винним у порушенні п. 31.4.5, правил дорожнього руху та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 гривень.  

Позивач вважає постанову від 09 жовтня 2010 року серії ВВ №436796 незаконною з наступних підстав.  

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.  

Згідно ст.7 КпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.  

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.  

Притягаючи позивача до адміністративної відповідальності відповідач зазначив: «...керував автомобілем на якому були встановлені шини з різним малюнком протектора шин на одній осі...» Але, як вважає позивач, такий висновок відповідача суперечить нормі процесуального права ст.251 КпАП України, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.  

Позивач вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно нього не містить фактичних даних які б вказували на те, що факт керування ним автомобілем у якого встановлені на одній осі шини з різним малюнком протектора було фактично встановлено, не звернув уваги на те, що у відповідності з вимогами, викладеними ст.ст.245,252,280,283 КпАП, в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Цих вимог закону останній, розглядаючи справу, не дотримав.  

Так уважаючи, що винність позивача доведена, відповідач неповно з'ясував обставини справи, залишивши поза своєю увагою відсутність будь-яких доказів його вини, крім протоколу про адміністративне правопорушення, складеного ним же.  

Між тим, як вказує позивач, відповідно до вимог чинного КпАП України наведені у протоколі відомості про те, що він керував транспортним засобом, на якому встановлені на одній осі шини з різним малюнком протектора повинні бути підтверджені фото, або відео зйомкою.  

В розпорядженні МВС України №466 від 21 травня 2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису » у п.1.6 вимагається виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень Правил дорожнього руху (фото-відеоматеріалів, показань свідків тощо).  

А згідно з п. 1.7 розпорядження встановлено, що працівники ДАІ у ході документування порушень, правил дорожнього руху працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, та маючими функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото-, кінозйомки, відеозапису, повинні до відповідного процесуального документу додавати 3-4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. При чому знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, і таке зображення автомобіля порушника.  

Також позивач вважає, що висновки відповідача про те, що він порушив вимоги п. 31.4.5 ПДР встановивши на автомобілі на одну вісь, шини з різними малюнками протектору, суперечать нормі матеріального права п. 31.4.5 ПДР, відповідно до якої забороняється експлуатувати транспортний засіб у якому на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора — для вантажних автомобілів.  

Тобто, відповідальність за цією нормою права встановлена лише якщо встановлено різні моделі шин з різними малюнками. Такого порушення позивач не скоював. На його автомобілі були встановлені шини однієї моделі, хоча й з малюнком, які небагато відрізняються один від одного, а від так вважає, що у його діях відсутній склад правопорушення.  

Отже, як вказує позивач, не можна вважати обґрунтованим рішення відповідача про порушення ним ПДР, адже належних доказів його вини, передбачених чинним законодавством і підзаконними актами, справа не містить.  

Крім того, відповідач не взяв до уваги пояснення позивача, про те, що невдовзі до його зупинки інспектором, він пробив шину й замінив її на запасну та не навів свої міркування щодо такої обставини.  

Згідно ст.280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно до ст. 283 КпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості  про особу, щодо якої розглядається справа; опис  обставин,  установлених  при  розгляді  справи;  зазначення  нормативного  акта,  який  передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.  

Відповідно до ст. 286 КпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.  

Вищезазначені норми права не було додержано під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Позивача не повідомляли про його права. Його права були порушені, йому не було надано можливість запросити адвоката незважаючи на відповідне клопотання. Його клопотання щодо надання можливості запросити адвоката не було внесено до протоколу . Посадова особа, яка розглядала матеріал про адміністративне правопорушення під час розгляду справи не встановила обтяжуючи та пом’якшуючі обставини.  

Крім того, у відповідності до ст. 121 КпАП України керування водіями транспортними засобами, що мають несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів  
доходів громадян. Тобто, стягнення повинно бути кратним неоподатковуваному мінімуму доходів громадян. Відповідач наклав на нього стягнення, яке становить     23,529411764705882352941176470588 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що суперечить чинному законодавству України.  

Згідно ст.7 КпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.  

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.  

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.  

Наведені у позові обставини підтверджуються доданими до позову доказами. Крім того, відповідно до п,2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок., щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до п.4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.  

У зв’язку з цим позивач просить суд скасувати  постанову  від 09 жовтня 2010 року серії ВВ № 436796 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст..121 КпАП України; закрити провадження по справі про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст..121 КпАП України.  

  Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини, вказані в адміністративному позові, просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, додатково пояснив, що на його автомобілі було встановлені горизонтальні шини однієї моделі, можливо з різним малюнком протекторів, але це не заборонено законом. Невдовзі до зупинки його інспектором, він пробив шину й замінив її на запасну. Аварійні сигнали в нього були ввімкнені.  

Відповідач – інспектор ВДАІ з обслуговування м. Свердловська Романцов О.М. у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач не мав права доїхати до найближчої станції технічного обслуговування, аварійні сигнали він не ввімкнув.  

Третя особа – представник Управління Державної автоінспекції Міністерства внутрішніх справ у Луганської області у судове засідання не з’явився, про причини неявки  суд не повідомив, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. У зв’язку з чим суд вважає неявку представника третьої особи неповажною та вважає розглянути справу за відсутністю представника третьої особи на підставі наявних у справі доказів.            

  Вислухавши сторони, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає за необхідним звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю діяння.  

На вимогу ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, такі як про порушення правил дорожнього руху,   правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті… Пунктом 3  вищевказаної статті передбачено, що   в   ід імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право   працівники Державтоінспекції Міністерства   внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання,   за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122.                                                                                                

Згідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративні правопорушення зазначається дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол, особи яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреса свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості. Протокол підписується особою яка його склала і особою яка притягається до адміністративної відповідальності при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.  

Положенням ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 1271 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.  

Відповідно до ст.287 та ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.  

На вимогу ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.  

Пунктом 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В пункті два цієї статті вказано, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.  

Положенням ст.71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 71 цього Кодексу.  

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

У статті 251 КУпАП вказано, що доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Судом встановлено, що 09 жовтня 2010 року о 08 годині 15 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2108 держномер НОМЕР_1 на вулиці Гагаріна м. Свердловськ Луганської області, керував автомобілем, на якому були встановлені шини з різними малюнками протекторів шин на одній осі.  

За скоєний проступок інспектор ВДАІ з обслуговування м. Свердловськ Романцов Олександр Миколайович     склав у відношенні ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП (а.с.4) та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВВ № 436796 від 09 жовтня 2010 року, якою ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та на нього було накладено адміністративний штраф в розмірі - 400 грн.  

  Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що інспектор ВДАІ з обслуговування м. Свердловська Романцов О.М.     склав протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Дії ОСОБА_2 інспектор ВДАІ з обслуговування м. Свердловська Романцов О.М. павильно кваліфікував за ст. 122 ч. 1 КУпАП, але суд, враховуючи відповідно до ст. 33 КУпАП особу правопорушника, про якого відсутні відомості, що він раніше притягався до адміністративної відповідальності, його майновий стан, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, що негативних наслідків не трапилось, а також обставини, що пом’якшують відповідальність, як відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, вважає за можливе, застосувати положення  ст. 22 КУпАП, згідно якої,  при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежуватись усним зауваженням.    

Відповідно до обставин, встановлених по справі, діями  ОСОБА_2 фактично заподіяна вкрай незначна шкода суспільним відносинам, охоронюваним нормами права, що передбачають адміністративну відповідальність, але в останнього відсутні стійкі антигромадські установки, вчинене правопорушення є малозначним, з метою гарантії дотримання і захисту прав, свобод і інтересів людини і громадянина, суд вважає, що постанову інспектора ВДАІ з обслуговування м. Свердловська Романцова О.М.     від 09 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. 00 коп. необхідно скасувати, а ОСОБА_2 звільнити від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням, провадження по справі закрити.    

Керуючись ст.ст. 22, 33, 122 ч.2, 288 КУпАП, ст.ст.3, 9-11, 17-18, 71, 158-163,     167, 186, 254-255     КАС України, суд –  

  П О С Т А Н О В И В :  

    Постанову інспектора ВДАІ з обслуговування м. Свердловська Луганської області Романцова Олександра Миколайовича серії ВВ № 436796 від 09 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. 00 коп. – скасувати.  

    Звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у зв’язку з малозначністю вчиненого ним 09 жовтня 2010 року адміністративного правопорушення та обмежитись щодо нього усним зауваженням.      

  Провадження по справі про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, закрити.  

  Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.  

  СУДДЯ