УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року                         Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Фащевської Н.Є.

Суддів Ходоровського М.В.Жолудько Л.Д.

при секретарі Жовняревич Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1.

відповідачів ОСОБА_2. ОСОБА_3. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Підгороднянської сільської ради про визнання недійсним акту відновлення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки, стягнення моральної шкоди, визнання недійсним внесення змін архітектурою району в генплан забудови ОСОБА_3., визнання недійсним акту обстеження земельної ділянки від 13.04 2005 року, визначення порядку встановлення підпірної стіни,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2005 року ОСОБА_1 пред"явив позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Підгороднянської сільської ради про визнання недійсним підписаного ним, внаслідок обману зі сторони ОСОБА_2, акту відновлення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки від 8 жовтня 2004 року, стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн, визнання незаконним внесених архітектурою Тернопільського району змін в генплан забудови ОСОБА_3. в питанні збільшення ширини його земельної ділянки, визнання недійсним акту обстеження земельної ділянки від 13.04 2005 року, визначення порядку встановлення ним підпірної стіни.

Позивач зазначив, що він та відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. проживають в АДРЕСА_1 і є суміжними землекористувачами. Розмір земельної ділянки відповідачів становить 20 м. ширини та 75м. довжини. У

Справа №22А-427                                       Головуючий у 1 -й інстанції - Процько Я..В.

Категорія - 33                                               Доповідач - Ходоровський М.В.

- 2 -

жовтні 2004 року на прохання ОСОБА_2. ним підписано акт відновлення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки.

Посилаючись на те, що відповідач під час підписання акта допустив обман, а саме скрив від нього факт існування рішення Підгороднянської сільської ради, згідно якого площа земельної ділянки ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в ширину збільшилась за рахунок його площі, архітектура району внесла зміни в генеральний план забудови ОСОБА_2, збільшивши ширину їхньої земельної ділянки на їм. за рахунок його землі, відповідачами порушено ландшафт земельного покриття, внаслідок чого утворився перепад висот між суміжними ділянками від 0,4 до 1,5 м, що викликає необхідність у встановленні підпірної стіни, позивач просив його вимоги задовольнити.

В судовому засіданні позивач від вимог про визнання недійсним акту обстеження земельної ділянки від 13.04 2005 року відмовився.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 лютого 2007 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконними акт відновлення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки між ОСОБА_2. ОСОБА_3. та ОСОБА_1. від 8 жовтня 2004 року та внесені зміни в проект забудови забудівника ОСОБА_3. від 14.08.1998 року.

В позові про відшкодування моральної шкоди та визначення за ОСОБА_1. порядку встановлення підпірної стіни на межі із землекористувачем ОСОБА_2. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду в частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди залишити без змін а в решті рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Визнаючи незаконним акт відновлення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки між ОСОБА_2. ОСОБА_3. та ОСОБА_1. від 8 жовтня 2004 року та внесені зміни в проект забудови забудівника ОСОБА_3. від 14.08.1998 року, суд виходив з того, що при внесенні в проект забудови змін була допущена помилка, а визначення та погодження позивачем в акті межі не відповідає правомірному землекористуванню.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає матеріалам справи. Окрім цього ці вимоги визнані відповідачем ОСОБА_2.

Колегія суддів також погоджується з рішенням суду щодо відмови в задоволенні вимоги позивача про визначення порядку встановлення ним підпірної стіни, оскільки така відмова в позові узгоджується із ст.106 ЗК України, згідно вимог якої власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а не визначення порядку їх встановлення.

- 3 -

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі є землекористувачами а не власниками земельної ділянки.

Окрім цього, докази про відсутність сприяння зі сторони відповідачів у встановленні твердої межі між їхньою і позивача земельними ділянками відсутні.

Доводи апелянта про те, що вимоги про визначення порядку встановлення саме ним підпірної стіни він не заявляв є необгрунтовані, оскільки вони спростовуються його позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 лютого 2007 року без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.