№ 2- 7948
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Добробут» і філіалу кредитної спілки «Добробут» про розірвання договору та стягнення суми вкладу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 03 листопада 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідачів КС «Добробут» і філіалу кредитної спілки «Добробут» про розірвання договору і стягнення суми боргу за договором вкладу коштів. Позивач в своїх позовних вимогах, а його представник в ході судового засідання посилався на те, що 18 жовтня 2008 року він уклав з відповідачем договір про внесення внеску (вкладу) на загальну суму 40000 грн. строком на 6 місяців. Цей термін закінчився, строк договору не подовжувався. Позивач звернувся до відповідача з проханням повернути йому його гроші за вказаними вкладом, але відповідач цього не зробив, чим порушив його права, в добровільному порядку спір не вирішено. Вважає такі дії відповідача не законними, йому завдана шкода та просив розірвати договір про внесення внеску (вкладу) № КСД – 001862 від 18 жовтня 2008 року, укладений між позивачем та відповідачем, стягнути з КС «Добробут» на його користь 40000 грн. – не повернений вклад та 4587 грн. 39 коп. – не виплачені проценти за користування вкладом, а всього 44587 грн. 39 коп., судові витрати покласти на відповідача. задовольнивши позов в повному обсязі.
Представники відповідачів КС «Добробут» і філіалу кредитної спілки «Добробут» судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Суд вважає можливим розгляд справи без представників вказаних відповідачів згідно ст. 169 ЦПК України.
З’ясувавши думку сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
В судовому засіданні встановлено, що 18 жовтня 2008 року позивач ОСОБА_1 уклав з відповідачем КС КС «Добробут» в особі філіалу кредитної спілки «Добробут» договір № КСД-001862 про залучення внеску (вкладу) на загальну суму 40000 грн. строком на 6 місяців, вказані кошти передані відповідачу, встановлена процентна ставка користування коштами позивача – 23% річних. Умови договорів почали виконуватися. Цей термін закінчився, строк договору не подовжувався. Позивач звернувся до відповідача з проханням повернути йому його гроші за вказаним вкладом, але відповідач цього не зробив, чим порушив його права, в добровільному порядку спір не вирішено.
Відповідно до умов договору сторін відповідач зобов'язується повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.
Згідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Використовуючи це право, після закінчення дії договору позивач звернувся з заявою до відповідача з вимогою у зв'зку зі спливом строку дії договору № КСД-001862 від 18 жовтня 2008 року повернути суму вкладу та нараховані на них проценти. На 18 квітня 2009 року і до теперішнього часу відповідач не повернув позивачу суми вкладу з нарахованими процентами. Вищезазначені дії відповідача порушують безпосередньо ч. 2 ст. 1060 ЦК України та умови договору вкладу сторін, згідно яких відповідач зобов'язується повернути вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання договору шляхом перерахування коштів на рахунок.
Крім вищезазначених норм, відповідач порушує ст. 629 ЦК України, згідно якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, тобто в даному випадку відповідач в обов'язковому порядку повинен виконувати перед позивачем умови договору вкладу № КСД-001862. Таким чином, відповідач повинен повернути позивачу вклад у розмірі 40000 грн. та нараховані проценти, чого зроблено не було, договорами передбачено і штрафні санкції.
Щодо валюти виконання зобов'язання та ціни позову, то це обґрунтовується наступним. У відповідності до ч. 1 ст. 533 ЦК України - «Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях». В даному випадку грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в гривнях, що підтверджується умовами договору та відповідними квитанціями про сплату. Відповідно вкладник вимагає стягнути вклад у тій валюті, в якій банк повинен був виконати зобов'язання, а саме у гривнях.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з того, що позивач всі передбачені договором сторін умови виконав в повному обсязі; відповідач укладав договір, приймав кошти і зобов’язувався його виконати у відповідності до норм чинного законодавства незалежно від мораторію та інших чинників, тому відповідач мав можливість виконати умови договору і повернути вклад позивачу, але без поважних причин цього не зробив.
Статтею 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Згідно п. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовується положення про договір банківського рахунку. Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом. Відповідно до умов договору сторін відповідач зобов’язується повністю повернути вклад по закінченню терміну договору. Таким чином, відразу після закінчення дії договору у відповідача виник обов’язок по поверненню вкладу позивачу. Відповідно до умов договору сторін відповідач несе відповідальність за неналежне виконання своїх зобов’язань.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Таким чином неправомірними діями відповідача, пов’язаними з невиконанням умов договору, позивачу було завдано майнової шкоди, яка знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку зі вказаними діями відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідач не заперечує домовленості договору і зобов’язання стосовно позивача, але і не довів законність утримання в себе вкладу позивача, твердження відповідача про наявність інших причин чи обставин не є зобов’язанням і є припущенням можливого не виконанням умов договору з боку цього відповідача.
Не може суд прийняти до уваги позицію відповідача стосовно не погодження з позовними вимогами, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджується.
При таких обставинах суд вважає можливим розірвати договір про внесення внеску (вкладу) № КСД – 001862 від 18 жовтня 2008 року, укладений між позивачем та кредитною спілкою «Добробут» в особі філіалу КС «Добробут», стягнути з КС «Добробут» на користь ОСОБА_1 40000 грн. – не повернений вклад та 4587 грн. 39 коп. – не виплачені проценти за користування вкладом, а всього 44587 грн. 39 коп., а також стягнути з КС «Добробут» на користь держави судовий збір 445 грн. 87 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн..
Таким чином, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 22, 526, 530, 533, 1058-1061, 1068 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір про внесення внеску (вкладу) № КСД – 001862 від 18 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Добробут» в особі філіалу КС «Добробут».
Стягнути з кредитної спілки «Добробут» на користь ОСОБА_1 40000 грн. – не повернений вклад та 4587 грн. 39 коп. – не виплачені проценти за користування вкладом, а всього 44587 грн. 39 коп..
Стягнути з кредитної спілки «Добробут» на користь держави судовий збір 445 грн. 87 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн..
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -