УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Декайла П.В. суддів - Стадника О.Б., Коструби Г.І. з участю прокурора - Зозулі І.І. представника потерпілого ОСОБА_2. засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу  за   апеляціями   захисника  ОСОБА_3 в   інтересах   засудженого ОСОБА_1.   та   потерпілого   ОСОБА_4.   на   вирок   Тернопільського міськрайонного суду від 25 січня 2007 року, -

встановила: Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, українець, гр. України, з середньою освітою, працюючий в ТзОВ «Наукова виробнича фірма «Інтеграл»», проживаючий в м. Тернополі,АДРЕСА_2, не судимий засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 9 тис. грн. моральної та 2658 грн. матеріальної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_4. та 3 тис. грн. моральної шкоди в користь цивільного позивача ОСОБА_5.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обрано тримання під вартою. Строк відбування покарання рахується з 25 січня 2007 року.

За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що 8 вересня 2006 року в районі будинку АДРЕСА_3 у м. Тернополі під час бійки умисно наніс удар сувенірним ножем потерпілому ОСОБА_4, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження у виді поранення м'яких тканин грудей зліва по задній паховій лінії на рівні 8 міжребер'я проникаюче в грудину і черевну порожнину з ушкодженням внутрішніх органів (нижньої частки лівої

Справа № 11- 98 2007 р.                                           Головуючий у 1 інстанції - Очеретяний Є.В.

категорія 121 ч.1 КК України                                    доповідач - Стадник О.Б.

2    

легені, діафрагми,  селезінки), що супроводжувалось накопиченням крові і повітря у плевральній порожнині. В апеляціях:

·    захисник ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити для проведення додаткового розслідування внаслідок неповноти досудового та судового слідства. Зокрема, органами досудового слідства та судом не дано належної оцінки поведінці потерпілого, який вчинив хуліганські дії щодо засудженого і підлягає притягненню до кримінальної відповідальності. Вважає, що після проведення повного розслідування дії засудженого ОСОБА_1 слід кваліфікувати як необхідна оборона і справа щодо нього підлягає закриттю.

·    потерпілий ОСОБА_4. просить вирок суду пом'якшити та обрати засудженому ОСОБА_1 покарання, не пов'язане з позбавленням його волі.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, представника потерпілого ОСОБА_4, який просить пом'якшити покарання засудженому ОСОБА_1. та не позбавляти його волі, засудженого ОСОБА_1, який не підтримав апеляційні вимоги захисника ОСОБА_3., а просить звільнити його від відбування призначеного судом покарання з випробуванням перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_4. підлягає задоволенню, а апеляцію захисника ОСОБА_3. слід відхилити з таких підстав:

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими, підтверджуються сукупністю зібраних і досліджених судом доказів, розглянутих у судовому засіданні, оцінених та наведених у вироку і є правильним.

Твердження захисника ОСОБА_3. про те, що засуджений діяв в межах необхідної оборони під час досудового та судового слідства, спростовується зібраними у справі доказами і є безпідставними,

З огляду на здобуті незаперечні докази вини засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, суд вірно критично оцінив його покази про те, що він оборонявся від потерпілого та заподіяв йому тілесні ушкодження в межах необхідної оборони й обґрунтовано визнав їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Судом дано вірну оцінку діям потерпілого та засудженого у даній конкретній ситуації.

Суд першої інстанції взяв до уваги покази потерпілого ОСОБА_4. який в судовому засіданні показав, що намагався затримати підозрюваного у викраденні мобільного телефону ОСОБА_7. і в цей час до нього ззаду підбіг засуджений ОСОБА_8. та вдарив чимось по голові, а коли він впав на коліна засуджений наніс удар чимось гострим в правий бік спини.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_9.

Колегія суддів вважає, що у справі відсутні дані, які б свідчили про порушення   з    боку   слідчих   органів   вимог   кримінально-процесуального

3

.    законодавства, які були б підставою для скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування.

З матеріалів справи, протоколу судового засідання вбачається, що судом досліджено усі обставини, які мали значення для правильного вирішення справи і даних, які б свідчили про упередженість суду щодо засудженого ОСОБА_1 немає. Дії засудженого ОСОБА_1 з наведених підстав за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

Разом з тим суд, призначаючи засудженому ОСОБА_1. покарання, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані щодо його особи, наявні пом'якшуючі покарання обставин і не обговорив питання про можливість виправлення і перевиховання засудженого без ізоляції його від суспільства та позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. вперше вчинив злочин, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, відшкодував потерпілим матеріальну шкоду і потерпілі просять не позбавляти його волі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що є усі підстави для застосування до засудженого ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнення його від відбування покарання з випробуванням та відповідно пом'якшити покарання, задовольнивши апеляційну скаргу потерпілого.

Керуючись ст.ст.365, 366, 367, 372, 373 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а потерпілого ОСОБА_4. задовольнити.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 25 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1  ст.  121 КК України до 5 років.

Застосувати до ОСОБА_1 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_1 скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

В решті вирок залишити без змін.