№ 2- 583  

2010 рік  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 грудня 2010 року                                                                  Жовтневий районний суд  

м. Дніпропетровська  

в складі: головуючого  

судді  Антонюка О.А.  

при секретарі – Ткаченко Л.М.                                                                                                                                        

за участі прокурора Данилова Д.С.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЕТО Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара про стягнення матеріальної і моральної шкоди та витрат, –  

  ВСТАНОВИВ:  

    ОСОБА_1 21 серпня 2006 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, позовні вимоги неодноразово уточнювалися і доповнювалися. Позивач у своєму позові та у ході судового засідання, посилалася на те, що у листопаді 2004 року відповідачем проводилася перебудова квартири АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську. Під час проведення перебудови фактично було зруйновано стельову штукатурку в квартирі АДРЕСА_2 цього ж будинку, яка знаходиться поверхом нижче, при перенесенні вузлів сантехніки були залиті стелі у ванній кімнаті та кухні, а при виконанні цементної стяжки було залито стелю і ушкоджено електропроводку у декількох кімнатах квартири АДРЕСА_2. Дозвіл на перебудову квартири та згоду на це власників прилеглих квартир ОСОБА_2 не одержував. Обіцянки усунути пошкодження, що були завдані квартирі позивачів, відповідач не виконав. Сума матеріальної шкоди, яку було завдано позивачам, складає 22 843 гривні. Крім того, позивачам також було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в 10 000 гривень. В добровільному порядку відповідач не бажає відшкодувати завдану шкоду. Просила стягнути на користь позивача з відповідача завдану матеріальну шкоду згідно кошторису витрат на ремонт приміщення, моральну шкоду, а також судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, задовольнивши позов в повному обсязі.  

  Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дійсно він мешкає в квартирі АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, але шкоди позивачу не завдавав, пошкодження квартири позивача з його вини не було. Позовні вимоги безпідставні, шкоди позивачу він не завдавав. Все ним зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов’язань відносно позивача на себе не брав і не бере, нічиїх прав не порушував і будь-якої шкоди не завдавав. Вважає позовні вимоги безпідставними і просила в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.  

  Представник третьої особи ЕТО Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара (житлова обслуговуюча організація) в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, просив слухати справу за наявними матеріалами справи без них та рішення винести на розсуд суду. Суд вважає можливим розгляд справи без участі представника цієї третьої особи згідно зі ст. 169 ЦПК України.  

  Вислухавши пояснення позивача і представника відповідача, заслухавши думку прокурора, що підтримав позов, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими частковому задоволенню.  

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа  має  право в порядку,  встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.  

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється   на   всі правовідносини, що виникають у державі.  

  В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 травня 1993 року та договорів дарування частини квартири від 08 жовтня 1998 року і 13 листопада 2007 року позивача ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 в м. Дніпропетровську, де вона зареєстрована і мешкає зі своєю сім’єю.  

  У січні 2004 року відповідачем, який мешкає в квартирі АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, було проведено перепланування своєї квартири. Дозвіл на таке перепланування ОСОБА_2 у встановленому порядку отримано не було, суду не надано. У результаті проведення вказаним відповідачем такого перепланування та ремонтних робіт квартирі АДРЕСА_2, яка знаходиться поверхом нижче, завдано значних технічних пошкоджень: має місце залиття стелі у туалеті, ванній кімнаті, кухні, кімнаті № 2; у туалеті та ванній кімнаті внаслідок залиття стелі відпала штукатурка; у кухні, кімнатах № 1, 2, 3, коридорі з’явилися тріщини довжиною до 5 м та мікро тріщини, які згодом збільшувалися у розмірах та довжину; у результаті залиття кімнат при здійсненні цементної стяжки у квартирі АДРЕСА_1 у квартирі АДРЕСА_2 було пошкоджено електропроводку; у туалеті внаслідок заміни каналізаційного стояка на стелі залишився отвір розміром 40х40 мм, який на момент складання акту було закрито фанерою. Наявність зазначених пошкоджень в квартирі АДРЕСА_2 зафіксована в актах від 15 січня 2004 року, 24 грудня 2004 року та 15 жовтня 2005 року, які було складено комісією, створеною ДНУ.  

  Відповідно до кошторисної документації, яку було складено Державним науково - дослідним та проектно - вишукувальним інститутом «НДІпроектреконструкція» Дніпропетровський філіал у 2006 році, вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_2 в м. Дніпропетровську складає 22 843 гривні.  

  Свої обіцянки щодо усунення спричинених пошкоджень відповідач не виконав, у добровільному порядку завдану матеріальну шкоду не відшкодував.  

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Таким чином, оскільки відповідачем ОСОБА_2 в результаті переобладнання та ремонту квартири АДРЕСА_1 було завдано технічні пошкодження квартирі АДРЕСА_2, що знаходиться поверхом нижче, в якій мешкає ОСОБА_1  

В судовому засіданні з вищевказаного і пояснень сторін знайшла своє підтвердження та обставина, що вказане залиття та пошкодження житла позивача сталося з квартири відповідача в наслідок його недбалого ставлення до ремонту своєї квартири, водопостачання, об’єктивного спростування цього суду не надано.  

Своїми неправомірними діями відповідач порушив майнові права позивача і завдав йому майнову шкоду.  

Статтею 1166 ЦК України встановлено право особи на відшкодування у повному обсязі майнової шкоди, завданої неправомірними діями особистому немайновому праву. Цією ж статтею на особу, яка завдала шкоди покладено обов'язок відшкодувати її у повному обсязі.  

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.  

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  

На вимогу позивача погасити вказані збитки в добровільному порядку, відповідач відповів відмовою.  

Згiдно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.  

Тобто, відповідач ОСОБА_2 повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.  

Вiдповiдно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-якi домовленості i зобов’язання стосовно вiдповiдача відносно утримання та належного використання житла та будинку, предмета спору, а вiдповiдач не довів незаконність дій позивача. Твердження вiдповiдача про наявнiсть будь-яких iнших зобов'язань стосовно позовних вимог - є припущенням.  

Таким чином неправомірними діями відповідача, пов’язаними з невиконанням умов договору про утримання будинку і прибудинкової території, позивачу було завдано майнової шкоди, які знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку зі вказаними діями відповідача.  

Суд приймає до уваги також і ті обставини, що   неправомірними діями вказаного відповідача також було завдано позивачу і моральної шкоди   : нервові хвилювання, моральні страждання, стресові ситуації, хвороба, безпідставне затягування питання про відшкодування шкоди і розгляд справи додатково спричинило нервові хвилювання, позивач конче потребує матеріальної підтримки на законних підставах, але отримати не може в зв’язку з неправомірними діями вказаного відповідача, порушується звичний порядок життя сім’ї позивача. Усвідомлення того факту, що через нього (позивача) його близькі та рідні вимушені змінити уклад свого життя, вживати додаткових зусиль і позбавлені через відповідача нормального відпочинку постійно пригнічувало і продовжує пригнічувати позивача; безсоння від болю та від хвилювань в результаті викликало не лише фізичну але й душевну біль, та завдало глибокої душевної  травми; відношення відповідача до скоєного ним, який не тільки не робить ні чого для відшкодування завданої шкоди, але й не визнає своєї вини у скоєному і на протязі вже тривалого часу намагається виставити позивача у вигляді особи, що говорить неправду також завдає болю. Суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково: в розмірі 1500 грн., в задоволенні решти вимог про це слід відмовити.  

Не може суд прийняти до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним та ні чим об’єктивно не підтверджується.  

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню   : слід стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в сумі 22843 грн., витрати по складанню кошторису 245 грн., моральну шкоду 1500 грн., витрати на судовий збір 236 грн. 93 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 16 грн., а всього 24840 грн. 93 коп., в задоволенні решти позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.  

Таким чином, позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є обгрунтованими і підлягають частковому задоволенню.  

  На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –  

ВИРІШИВ:  

    Позовні вимоги задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 22843 грн., витрати по складанню кошторису 245 грн., моральну шкоду 1500 грн., витрати на судовий збір 236 грн. 93 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 16 грн., а всього 24840 грн. 93 коп..  

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовити.  

  Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя -