УХВАЛА

Іменем    України

14 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Шестакової Н.В. Суддів:    Кателіна В.П. Філатової Є.В. При секретарі Петренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до комунального підприємства „Аква" Роздольненського району, Роздольненської районної ради, третя особа ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по заробітній платі і моральної шкоди, визнання наказу про звільнення незаконним, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди

за апеляційною скаргою комунального підприємства „Аква" на рішення Роздольненського районного суду АРК від 18 жовтня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Роздольненського районного суду АРК від 18 жовтня 2006 року позов задоволено частково, постановлено поновити строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору, визнати незаконним наказ №39-ок від 06.06.2006 року про звільнення позивача, поновити позивача на роботі на посаді машиніста насосних станцій КП „Аква" з 07.06.2006 року, стягнути на користь позивача середній заробіток за вимушений прогул у розмірі 1094грн. 87коп., у відшкодуванні моральної шкоди 4000грн., витрати на правову допомогу у сумі 600грн.; в решті вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство „Аква" ставить питання про скасування рішення в частині задоволення позову з ухваленням нового рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що позивач бажав звільнитися з роботи за власним бажанням, при звільненні було неправильно вказане формулювання звільнення; судом першої інстанції не враховане те, що позивач одержав трудову книжку 06.06.2006 року, тому пропустив строк на звернення до суду без поважних причин; рішення суду не відповідає вимогам матеріального права.

У запереченнях позивач пояснив, що висновки суду засновані на матеріалах справи і зроблені у відповідності з нормами трудового законодавства.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що фактично скорочення штатів у КП „Аква" не було проведено; іншої роботи йому запропоновано не було, хоча у штаті були введені одиниці сторожів; звільнення відбулося у період відпустки позивача; строк на звернення до суду був пропущений за поважними причинами.

Справа №22-ц-1267/2007р.                                        Головуючий в 1 інстанції   Пиркало Т.В.

Доповідач Шестакова Н.В.

2

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам, а також нормам матеріального і процесуального права. Як свідчать матеріали справи, трудова книжка дійсно була отримана позивачем 06.06.2006 року, до суду він звернувся 09.08.2006 року, тобто з пропуском строку на подачу позовної заяви (а.с.20-21). Однак колегія суддів погоджується з висновком суду про пропуск строку за поважними причинами, приймаючи до уваги те, що позивач пов'язував своє право на звернення до суду із одержанням копії наказу, ця копія була йому надана після спливу строку звернення до суду, тому можна вважати, що причини пропуску строку заслуговують на увагу і строк підлягає поновленню.

Що стосується розгляду справи по суті, колегія суддів дійшла висновку, що звільнення позивача з роботи здійснено з порушенням норм трудового права.

Відповідно до п..1 ч.1,ч.ч.2,3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний, зокрема, у випадку скорочення чисельності або штату працівників; при цьому звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу; не допускається звільнення робітника з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу, зокрема, у період перебування працівника у відпустці.

Як свідчать матеріали справи, за даними штатного розкладу, починаючи з 20.06.2006 року із розкладу виведені 5 штатних одиниць машиніста насосних станцій, 1 штатна одиниця головного інженера; одночасно у штатний розклад введені 1 штатна одиниця начальника насосних станцій, 4 одиниці сторожа, 1 одиницю обхідника і 0,5 одиниці завгоспа. При звільнення позивача йому не пропонували жодну роботу, яка була введена одночасно із скороченням штату. Більш того, за даними справи, які не оспорював відповідач, ОСОБА_3., який був прийнятий на роботу сторожем з 01.07.2006 року, фактично виконував роботу машиніста насосних станцій на місці позивача. Зазначені обставини підтверджують, що фактично ніякого скорочення штатів у вигляді посади, яку займав позивач, не було. Крім того, позивачу не пропонували іншу роботу, хоча на той час у штатний розклад були введені інші посади, зокрема, начальника насосних станцій, сторожів, обхідника, завгоспа. Порушенням трудових прав позивача є також його звільнення у період відпустки (а.с. 10).

Суд першої інстанції дав належну оцінку заяві позивача (а.с.42) і обгрунтовано зазначив, що позивач просив звільнити його за погодженням сторін, резолюція начальника на заяві свідчить про згоду на звільнення позивача за власним бажанням, але звільнений позивач за скороченням штату. Тобто при цих обставинах не можна змінювати формулювання звільнення відповідно до норм діючого законодавства.

Апеляційна скарга не містить доводів стосовно суми заробітку за час вимушеного прогулу та розміру моральної шкоди, однак колегія суддів вважає, що з урахуванням усіх обставин по справі ці суми розраховані у відповідності з нормами КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу комунального підприємства „Аква" відхилити. Рішення Роздольненського районного суду АРК від 18 жовтня 2006 року залишити без змін..;

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України

протягом двох місяців.